Нарада з обговорення проблемних питань та планів розвитку столичної агломерації

Стенограмма наради з обговорення проблемних питань та планів розвитку столичної агломерації за участю членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, керівництва Київських міської і обласної державної адміністрацій, депутатів Київської міської ради, голів районних у місті Києві державних адміністрацій

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Шановні друзі, ми зібралися на робочу нараду.

В цьому залі присутні всі міністри Уряду, декілька заступників – міністри у відрядженні. Зібралися для того, щоб у нас була можливість поспілкуватися, узнати що Уряд розробляє програму на 5 років соціального і економічного розвитку держави. Тому нам дано доручення уряду, щоб ми разом попрацювали, я маю на увазі керівників міста Києва, керівників Київської області. Щоб ми підготували програму розвитку столиці нашої держави –міста Києва і Київської області. Тому сьогодні така робоча зустріч.

Ми буди сьогодні на декількох об’єктах. Я хотів би послухати представників і керівництва міста, і керівників підприємств. І, фактично, ми сьогодні стартуємо по підготовці цієї програми. Коли буде програма ми винесемо її на розгляд Президента України, Верховній Раді, Уряду України. В цій програмі ми позначимо ті питання, хто і на якій стадії повинен їх вирішувати. Але все ми повинні зробити, щоб ті пропозиції, те, що висказували нам люди на процесі виборних кампаніях, щоб ми все зробили, щоб кияни жили дійсно в європейській столиці, в місті Києві.

Я хотів би, щоб по цілому ряду соціально-економічних питань Київ був прикладом для інших регіонів України. І таких прикладів є багато. Зараз от остання зустріч перед самим залом – то, що розказали, які іспользуються новини для забезпечення вивчення нашими школярами тих чи других предметів, каже як раз за те, що в Києві є сьогодні багато прикладів, де ми будемо вивчати , щоб можливість була у других регіонах, чи приклад їх застосовувати. Тому в ході поїздки по Києву, а в ній приймали участь всі міністри нашого Уряду, ми мали можливість більш детально ознайомитись з розвитком нашої столиці,  з проблемами, що турбують киян.

Хочу відразу зауважити, що ситуація, яка складається спонукає до серйозних роздумів. На цю тему ми вже декілька раз зустрічались із керівництвом міста і ці питання обговорювали. Тому сьогоднішня нарада має дати відповідь на питання – як вирішувати проблеми столиці, які питання в першу чергу треба вирішувати. В процесі роботи цієї робочої групи, а така робоча група починає працювати, координуючи при чому діяльність Центральної виконавчої влади та місцевої влади міста Києва  і Київської області. Хочу підкреслити, що уряд має намір всіляко підтримувати динамічний та комплексний розвиток міста, столиці нашої великої європейської держави. Я не буду сьогодні називати цифри. Вони є, ви тут володієте ними.  Я скажу, що по багатьох напрямках Київ займає перше місце. Але це не значить, що нема проблем, чи люди вже кажуть, що все уже зроблено і нам всім удобно жити в столиці. Тому є багато проблем, які ще прийдеться нам вирішувати.

Ми віддаємо належне зусиллям місцевої влади, керівникам підприємств, організацій, установ, всіх городян, які своєю працею забезпечують. На мій погляд, дєятельность міста нормальную. Водночас є ще дуже багато проблем, які свідчать про те, що нинішні проблеми накопичувались багато років, вони загострюються і для їх вирішення потрібен новий рівень організації всій нашій роботи і нових стосунків Центральної влади і  місцевої.

По-перше нам потрібно більше послідовності та відповідальності. Треба, і ми повинні це зробити, спинити хаотичні тенденції у розвитку столиці, у розвитку міста Києва. І вот генплани там, плакати кажуть, що вже з’явилися такі нароботки. І насамперед це стосується відсутності чіткого бачення майбутнього міста. Ми зараз декілька об’єктів побачили, доходимо десь до якоїсь точки, а далі стоїмо і, що робити далі? не завжди виконується генеральний план розвитку Києва, затверджений сесією Києвради ще у 2002 році. Темпи і обсяги житлового будівництва часом не збігаються з розвитком міської інфраструктури. Ми зараз якраз на цю тему теж обговорювали.

Сьогодні звичним стають транспорті затори, загазованість міських магістралей. Тому сьогодні ми з цих питань і почали обговорювати проблеми міста Києва. Загострена проблема сполучення між лівим і правим берегом. Запізнюються якісне оновлення міського транспорту і сьогодні залізничники вносять, от Микола Миколайович Рудковський, міністр є, його відомства вносять декілька пропозицій. Які і Уряду, і керівництву міста прийдеться розглядати.

Все більше дає про себе знати нестача об’єктів охорони здоров’я, культури, міст відпочинку, шкільних та дошкільних закладів. Виникають соціальні проблеми. При інтенсивному житловому будівництві, а київ дійсно займає перше місце, і я подивився так, останні роки десь мільйон квадратних метрів житла будується в Києві, це добре, але це ще замало. Черги на отримання житла для незаможних верств населення. Ну а ціни на комерційне житло сягають найвищого світового рівня, що не завжди має належні підстави. Сьогодні дешевше можна купити житло у Лондоні, Парижі, або десь ще.

Ще не все робиться для реконструкції застарілого житлового фонду. Це проблема усієї держави. Тут треба буде працювати і на центральному і на регіональному рівнях.  Економічна доцільність такої роботи, а також інші її наслідки не завжди вивчаються. Саме тому інколи мешканці Києва кажуть, що існують  нібито два Києва. Ми їх сьогодні бачили. Може ми не казали це. Один – центральний, а другий – на околицях, - життя в яких різниться.

Реальною стає екологічна небезпека, пов’язана з незадовільним станом утилізації побутових та виробничих відходів, застарілою каналізацією, неефективним функціонуванням житлово-комунального господарства – це тоже проблема.

Я хотів би, щоб ви мене зрозуміли – я не хочу критикувати, та й не маю права на це. Тому я кажу – сьогодні в місті Києві в проблемах, які ми повинні вирішувати в цілому, в державі, в усіх регіонах, в тому числі і в місті Києві. Ми б хотіли, щоб міська влада пропонували реальні шляхи розв’язання цих, зауважу, дуже складних проблем. Все це викликає незадоволення у киян, гостей міста, і зменшує інвестиційну привабливість нашої прекрасної столиці міста Києва.

Переконаний, що всі присутні тут розуміють необхідність кардинального поліпшення життя і праці людей в місті, створення умов для його гармонійного розвитку та подальшого росту добробуту Киян, до чого зобов’язує столичний статус міста Києва, його репрезентативна роль в міжнародних відносинах. Судячи з Києва і тільки з Києва світ формує своє уявлення в цілому про Україну. Як і для будь-якої європейської столиці подальшому розвитку Києва властиві об’єктивні тенденції. Наприклад, очікується динамічне зростання кількості гостей міста та людей, які шукають і будуть шукати роботу у столиці. Там, за кордоном кажуть іноді що люди голосують за владу ногами. І вони ідуть і великі міста для того, щоб знайти роботу, виживати. Цей  процес є і у нас, і він буде і далі.

Для Києва характерне прискорене зростання інвестицій в його господарчу діяльність, створення нових об’єктів бізнесу. Ми бачимо – Київ на глазах стає лучше. Все це відбувається в умовах жорстких територіальних обмежень. Підвищено навантаження на комунальну інфраструктуру  та на природне середовище, що значно ускладнює, як умови життя населення міста, так і можливості влади у справі керування таким багатомільйонним мегаполісом, яким є сьогодні Київ і київська область. Але я хотів би, і ми всі разом хочемо щоб наша столиця і далі повинна залишатися містом, яким пишається кожний громадянин України, де  і в яком регіоні він не жив, тому ми зібралися і ми готові сьогодні вислухати, а головне почути будь які пропозиції та зауваження представників міської влади і спільно почати шукати шлях оптимального розвитку міста Києва. А коли ми будемо готові, то цю програму затвердить і Президент, і Уряд України і Верховна Рада. Я впевнений ми його обов’язково знайдемо, тому що інакше не може і бути.

Я хочу, щоб на нашій нараді виступив мер міста Києва – Леонід Михайлович, я хочу щоб виступила і Вера Іванівна – губернатор Київської області. Бажаючі, ті, хто записався, чи ті, хто хотів би висказати свої пропозиції. Я думаю, що десь півтори години ми зможемо попрацювати, об означить ті проблеми, які  є. І далі в робочому порядку ми будемо спілкуватися і в робочому порядку ми будемо формувати програму  розвитку Києва і розвитку Київської області до 2011 року. На п’ять років з розписом по годам. І прем’єр міністр сьогодні ставить задачу, щоб ми перейшли на нові стосунки – підписання угод, чи підписання контрактів, так їх назвемо, щоб разом центральна влада і влада міста Києва виконувала ті обіцянки, які давала виборцям, і виконувала ті обов’язки так, як пропонують нам наші виборці. Оце основне питання, яке ми розглянемо, і для чого ми зібралися.

Тому я хочу надати слово Леоніду Михайловичу. Будь ласка.

Леонід Черновецький, Київський міський голова:

Ну по-перше я хочу, як мер міста привітати високо посадовця і перше віце-прем’єр міністра Володимира Васильовича, і нашу шановну добру сусідку – губернатора Київської області Вєру Іванівну Ульянчено. Ну і всіх міністрів, за те, що вони, ми сьогодні працюємо до речі з пів восьмої ранку, що перше знайомство з київськими проблемами все ж таки состоялось, тому що раніше ми були представлені самі собі. І я так вважаю, що ця комунікація, якщо звичайно вона буде мати продовження, вона приведе до того, що Київ стане ще краще і кияни будуть пишатись тим, що вони живуть в столиці України.

Я тільки два слова хочу сказати, що ми обмінювались думкам і принципово у нас не було ніяких розбіжностей. Ми побачили багато цікавих речей, я не стану, якби, витрачати час на такі речі. Я тільки хочу ще два слова про те, що відбулося при новій владі в Києві, і, в тому числі, при новому мері. Ну по-перше, в 2006 році номінальна величина ПДВ, як очікується, складе 87,2 мільярдів гривень, що в порівняльних цінах на 8 відсотків більше показника 2005 року. Києву дан новий рейтинг міжнародний і це вже приводить до притоку нових інвестицій. У реальному секторі економіки міста за перше півріччя року було реалізовано низку заходів щодо активізації інвестиційної, інноваційної та інших складових розвитку ринкової інфраструктури, що забезпечило збільшення зростання обсягів промислового виробництва на 11,9 %. За підсумками роботи січні – липні обсяги реалізованої продукції склав 12 мільярдів 928 мільйонів гривень, що на 116% відсотків більше ніж у минулому році. Оборот роздрібної торгівлі зріс на 42,4 % і склав 13 мільярдів і 900 мільйонів гривень. Було створено 37,5 тисяч нових робочих місць. Це тільки за цей невеличкий час, коли нова влада, новий Київсовєт почав працювати. Це дозволило зберегти рівень безробіття на рівні 0,4 %. По Україні цей показник, на жаль, 2,7%. За січень – червень цього року рівень номінальної середньої заробітної плати в місті Києві становив 1604 гривні, що на 36% більше ніж за відповідний період минулого року, та на 1,7 разів перевищує показники по Україні. Ми постійно звільнюємо директорів державних підприємств, які нам не підпорядковані. І, до речі, будемо звертатись, Володимир Васильович, щоб нам дали можливість наш менеджмент утворювати в Києві, тому що на наших підприємствах нема жодного випадку невиплати зарплати. І це ,я вважаю, все дуже серйозно.

Ну я не хочу підраховувати інші відсотки і цифри, яких багато, і якими ми можемо пишатись. Є дуже багато проблем, які дійсно треба вирішити, і ми це робимо, чим я особисто пишаюся, разом з киянами. Я маю на увазі наші слухання по різним проблемам і відкриття гарячих ліній по всім питанням, як виникають у киян. До речі, я хочу, щоб у керівництва держави була така цифра – ми збільшили кількість звернень на 40%, тобто минула влада взагалі не отримувала же ніяких звернень, ніхто вже до неї не звертався. Сьогодні ми нарощуємо ці темпи, створюємо робочі групи, і ми працюємо разом з киянами. І саме головне, що для нас те, що вважає киянин – це найважливіше, і ми відстоюємо кожного мешканця – це теж важливо.

Я хочу також в присутності телекамер проінформувати тих, хто буде слухати, дивитись нашу передачу, нашу зустріч, що принципово ми погодили проект в Києві, це перший буде такий пілотний проект, керівництво держави нас підтримає в цьому, і ми вважаємо, що це вийде у нас, що в Києві більш багаті люди будуть нести більший тягар по сплаті комунальних платежів, тому що ціни на енергоносії постійно зростають. Таким чином я вдячний за те, що ми почали.

Я вважаю, що з кожним днем ця праця буде обростати новим і новими рішеннями дуже важливими і прошу щоб слово вітання мав мій перший заступник, мається на увазі Секретар Київради Олесь Довгий, дві хвилини. Спочатку, звичайно, гість, і почесний гість. Дуже добрий гість для Києва, тому що у нас є проекти, які ми, завдяки цій зустрічі, вже обговорили – Вєра Іванівна Ульянченко. А потім щоб мав слово Олесь Довгий, дуже коротко. І більш повну інформацію я хотів би, щоб ви сприйняли від мого першого заступника – Голубченка Анатолія Костянтиновича.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Я хочу запросити о слова Віру Іванівну Ульянченко, голову Київської обласної державної адміністрації.

Віра Ульянченко, губернатор Київської області:

Добрий день шановні колеги. Я дуже дякую Леоніду Михайловичу за такі теплі слова на мою адресу, дуже вдячна Володимиру Васильовичу, що ми маємо таку зустріч, вона надзвичайно важлива для Києва і Київської області.

Саме головне, мені здається, що за багато років перший раз ми говоримо не про окремий розвиток Києва і Київської області, а говоримо вже про розвиток Київського регіону чи Київського конгломерату, я б навіть сказала. І це дуже важливо, тому що ми не можемо існувати один без одного і сьогодні ця поїздка, яка сталася, вона в деякій мірі історична, бо дуже багато об’єктів і проблем під час цієї поїздки ми побачили, навіть тих, про які не говорили раніше, і по ходу цієї справи ми вже практично знайшли і вирішення цих проблем.

Сьогодні ми дуже серйозно говорили про нову кільцеву дорогу навколо Києва. Київська обласна адміністрація на сьогоднішню зустріч прийшла вже з конкретною пропозицією. Ми вклали кошти обласного бюджету для того, щоб зробити перші проробки кільцевої дороги навколо Києва, ми сьогодні її демонстрували. І я впевнена абсолютно, що в цьому зацікавлена і обласна адміністрація для розвитку Київської області, так і, звичайно, місто Київ. Тому що ми зможемо говорити про розгрузку міста транспортом вантажним, і про екологію в місті, яка вже стає надзвичайно важливою і болючою проблемою для міста. Це перший проект, про який ми говоримо на рівні Уряду, говоримо про включення відповідних коштів до державного бюджету на проектування цієї дороги. Мені здається, що ми знайшли сьогодні спільну мову саме у цьому проекті, і це буде такий красивий спільний проект обладміністрації і київської міської влади.

Ми готові говорити з київською міською владою і з депутатами про винос промислових підприємств із міста Києва на територію київської області. Я сьогодні передаю міському меру наші пропозиції, ми проробили їх у себе і спільно з інститутами пропрацювали в першому такому варіанті декілька  промислових зон навколо Києва. Перша – це Броварська промислова зона, біля 200 гектарів, Бородянсько-Вишгородська промислова зона, промислова зона за містом Обуховом. Це все те, що ми можемо запропонувати Києву, і звичайно ми далі будемо говорити про спільні використання тих територій, які вивільніться, або про заміщення землі коштами, для того, щоб в подальшому розвивати Київську область. Ми готові до такої роботи, і ми готові до такої співпраці.

Ми готові навіть запропонувати місту Києву і київський владі варіант, якщо це буде прийнято, і якщо міська влада буде до цього готова, це розмова про аеропорт „Жуляни”. Ми маємо хорошу пропозицію – це Гастомельско-Бородянський аеропорт або варіант Васильківського аеропорту. І цю, і цю територію ми готуємо. Ми мали вже розмову з селищними головами, тому що, ви знаєте, зараз це не дуже просто. Але, якщо це київській міській владі буде потрібно, і вона буде готова до такої розмови, і економічно це буде вигідно – ми готові запропонувати теж такий свій варіант.

Сьогодні, в ході цієї розмови і поїздки, ми знайшли, можна сказати новий проект, новий спільний проект, про який навіть і не думали. Коли ми були разом з міністром транспорту на Дарницькому вокзалі і бачили цей величезний комплекс, який там розбудовується, і подумали, постало питання про те, що це можна продовжити і зв’язати майбутній цей Дарницький вокзал із аеропортом „Бориспіль” і закольцевати швидкісною електричкою. І можна буде довозити звичайно пасажирів із Борисполя вже, фактично у місто Київ і використовувати цю територію, використовувати всі ті комунікації, всі ці можливості цього прекрасного комплексу, який нам сьогодні продемонстрували.

Ми, звичайно готові говорити і не тільки про конкретні промислові такі об’єкти, ми готові говорити і про залучення науково-технічного потенціалу Києва для того, що б створювати інноваційні технологічні парки в Київській області.  Це майбутнє, і ми говоримо про інноваційний розвиток держави. І, звичайно, той науково-технічний потенціал, який має Київ, ми з великим задоволенням будемо його залучати, використовувати і, я думаю, що це можуть бути серйозні спільні проекти Києва і Київської області по створенню перших таких технопарків. І таких уже сучасних, абсолютно розвинених, із урахуванням уже всіх сучасних вимог. Для цього Київ має свій науково-технічний потенціал, ми маємо свої землі і готові теж у цьому плані працювати.

Я думаю, що нам пора подумати і про те, що Київ і Київська область – це столичний регіон, куди їде дуже багато туристів. І нам би не завадило мати десь спільну територію, і ми її приблизно вже пригледіли, якщо можна так сказати, для великої зони відпочинку сім’ї, куди може приїхати сім’я з дитиною, де має знайти себе і мама, і батько, де вони можуть відпочити не один день. Це щось на зразок, якщо можна так сказати, євроленду,  який є у європейських державах, які, до речі,  мають набагато менше землі, ніж її маємо ми. Але на вихідні дні це не тільки виїзд на свої дачі, але це і виїзд в такий великий культурний центр, де можна і подивитися кіно, і побувати на концерті, і де мають бути місця для дітей, і торгові центри. Ми готові говорити про такий об’єкт. І ми маємо пропозицію до Києва, і, звичайно, ми готові запропонувати Уряду.

І останнє, про що мені хотілося говорити вже безпосередньо з Києвом, це використання території Київської області для створення такої рекреаційно-оздоровчої структури в області, для відпочинку жителів Києва. Ви знаєте, що традиційно Ворзель, Ірпінь, Буча – це була прекрасна рекреаційна зона в свій час, це санаторно-курортна зона. І ми готові розглядати питання, що всі ці об’єкти, що є там, і навіть, що можна побудувати нове – можна використати для того, щоб жителі міста Києва на вихідні дні, на якийсь короткий проміжок часу могли виїхати зі своєю сім’єю для оздоровлення. І розвиток такої рекреаційно-санаторної зони, я вважаю, ми можемо зробити  спільно із Київською владою.

Я всім дякую, хто нас запросив сьогодні сюди, разом з головою обласної ради. Я ще раз підтверджую, що ми дещо вже зробили. Наші пропозиції готові. І ми абсолютно готові до розмови з Київською міською владою, для того, щоб ми мали рядом з Києвом і розвинутий Київський регіон. Дякую.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Шановні друзі, мені дуже приємно сидіти, коли губернатор і мер міста разом. Значить все буде в порядку. Бо давно вони не зустрічалися. Я маю на увазі посади, а не люди. Но все буде нормально. Я хочу, як і просив Леонід Михайлович, надати слово заступнику мера – секретарю Київради, Довгому Олесю Станіславовичу. Будь ласка.

Заступник Київського міського голови – секретар Київради, Олесь Довгий:

Шановний Володимир Васильович, шановна Віра Іванівна, шановні депутати, члени Уряду, наші гості. Хотів би всім подякувати за те, що сьогодні знайшли можливість, і саме основне, бажання приділити увагу проблемам міста Києва, столиці України, обличчю та серцю цієї держави.

Хотів би зазначити, що весь спектр питань, які обговорювались сьогодні при об’їзді найважливіших  для функціонування столиці об’єктів, потребує спільної координації як Уряду, так і обласної адміністрації, міської адміністрації, депутатського корпусу обладміністрації, та нашого депутатського корпусу. Враховуючі сьогодні унікальні стосунки з нашими партнерами, ми маємо можливості на прикладі міста Києва реалізовувати масу новітніх перспективних сучасних проектів, які потребують і сучасних підходів до швидкості вирішення цих питань, та до підходів  до їх прийняття.

Як секретар Київради, говорячи від імені депутатського корпусу, я хотів би задекларувати, що оновлений склад Київської міської ради – це цільна, молода, сучасна команда, яка здатна сприймати такі завдання, яка здатна швидко їх реалізовувати та з проектів втілювати їх в життя. Ще раз підкреслюю, що всі ті протистояння, якими начебто спекулюють деякі про вокативні ЗМІ, є неправдою. Правдою є лише те, що абсолютна більшість в Київраді сформована навколо тих першочергових задач, які стоять перед нами, як перед представниками Київської міської влади, які поставленні киянами. І на сьогодні на чолі з Київським міським головою Леонідом Михайловичем Чернівецьким всі ці проблеми будуть вирішуватись. Особливо, за умови такої уваги та такої унікальної можливості по співпраці з центральними органами виконавчої влади та законодавчої гілки, вирішення цих першочергових життєнеобхідних питань для міста Києва буде реалізовано.

Хотів би ще раз подякувати всім присутнім тут за те, що знайшли можливість, час і бажання звернути увагу на наші проблеми і попросив би Вас, щоб сьогоднішня зустріч не стала винятком, і та увага, яку ви приділяєте сьогодні проблемам міста Києва залишалась і  далі. Щоб той рівень співпраці і уваги, який ви показуєте сьогодні, а ми зі своєї сторони демонструємо і підтверджуємо вдячність за це, давав нам можливість рухатись в такому самому тандемі, з таким самим порозумінням і надалі. Дякую.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Хочу запросити до слова Анатолія Костянтиновича, першого заступника міського голови. Скільки Вам хвилин треба, Анатолій Костянтинович? 

Перший заступник Київського міського голови, Анатолій Голубченко:

Двадцять п’ять.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Скільки?! Ми от з Леонідом Михайловичем поспілкувались – шість – сім хвилин. Головне. Будь ласка.

Перший заступник Київського міського голови, Анатолій Голубченко:

Шановний Володимир Васильович, шановні члени Уряду. Думаю, що може я маю право сказати „мої колеги”, бо я більше восьми років був членом уряду і завжди приймав участь і в таких нарадах, і в вирішені проблем, в тому числі і по місту Києву. Тому звертаюсь до вас, як до колег. Звертаюсь до своїх колег, де я почав працювати, до колег Київської державної адміністрації.

Дякую за надане мені слово. Володимир Васильович, я звертаюсь до Вас особисто, можна скоротити до п’яти хвилин. Тоді я скажу тільки питання, які не записані у протоколі.

У нас була нарада у міністерстві економіки, де ми розглядали усі проблемні питання, в тому числі і ті, які ми сьогодні ще раз розглянули за той час, коли була наша поїздка. І можу говорити про питання ті, які не попали в цей протокол. Це перше. Друге – можна сказати трошки більше, і для вашого ознайомлення з тим, що таке місто Київ і які його проблеми, ну і мені, як недавно працюючому, дати можливість висказати свою позицію щодо тих питань і шляхів по розв’язанню проблем, які я побачив в перший місяць своєї роботи. Тому на Ваш вибір. Але, в зв’язку з тим, що ви мене все ж таки просили скоротити. Я тільки скажу про деякі речі, про які не можна не сказати.

Я пропущу промисловий комплекс. Скажу тільки, що промисловий комплекс працює стало і темпи його росту більше 12 %. Це більше ніж в середньому по Україні. Що обсяг реалізованої продукції склав 12 мільярдів 900 мільйонів гривень. Я сказав би, що є проблеми промислового комплексу – це винос близько 48 підприємств за межі Києва. Можна виділити першочергові – це пов’язані  з екологічною безпекою підприємства, які виробляють, або захороняють радіоактивні відходи. Ці питання попали у протокол, але я хотів би ще раз звернути увагу на те, що проблеми є, вони дуже серйозні і про них потрібно говорити.

Я можу повторитися по транспорту, але в зв’язку з тим, що ми сьогодні проїхали майже по всьому Києві і транспортні проблеми дуже серйозно розглянули, я можу сказати, що я звертаю особисту увагу на одне питання, яке не вирішується довгі роки. Це, перш за все, закупівля рухомого складу. За останні роки Київ майже не закупляє рухомий склад. І по рокам вже майже немає часу для того щоб забезпечити нормальний оборот рухомого складу, тому що він відробляє свій ресурс, навіть відробляє з урахуванням капітального ремонту і максимальним продовженням термінів використання рухомого складу.

Ми не говорили про аеропорт «Жуляни», хоча зачепили це питання. Я хочу сказати, що там є проблема. 265 гектарів, і яким чином розробляти «Жуляни», я думаю, це окреме питання, його можна розглянути.

Ми зовсім сьогодні не зачепили річковий транспорт. Тому я, з вашого дозволу, скажу буквально декілька слів. Протягом 2004-2005 років експлуатувались два теплоходи на підводних крилах із семи, що є на балансі комунальної судноплавної компанії «Київ». Її весь рухомий склад є застарілим, тобто неконкурентоспроможним для забезпечення перевезень киян та гостей міста по річці Дніпро. Ситуація значно ускладнена тим, що кораблі й ричали, які розташовані на території міста є власністю Фонду державного майна України, в зв’язку з чим місцева влада відсторонена від цієї проблематики.

Особливо я хотів би все ж таки зупинитися на житловому будівництві. Перш за все, я хотів би на цьому зупинитись, щоб охарактеризувати, як виглядає зараз житлове будівництво в місті Києві. І по-друге, дуже, на мій погляд, загрозлива тенденція – це зменшення внутрішніх інвестицій на капітальні вкладення, мається на увазі житловий комплекс Києва. Як свідчить аналіз серед основних питань, що порушують громадяни, чільне місце, як і в попередні роки, займають житлові питання, які становлять 40 % від усіх звернень до міської влади. За період 2000-2006 років обсяги будівництва житла у місті Києві зросли більше ніж на 50%. В 2006 році планується ввести в експлуатацію один мільйон 1300 тисяч квадратних метрів, що більше ніж у 2005 році на 7,7 %.

З метою сприяння соціального захисту молоді, поліпшення житлових умов молодих сімей в бюджеті міста Києва з 1998 року передбачається кошти на надання пільгових довгострокових кредитів. За період 1998 та 2000 років на молодіжне житлове кредитування з бюджету міста виділено 97,6 мільйонів гривень, за рахунок яких поліпшили свої житлові умови 1334 молоді сім’ї. В той же час. Житлова проблема у місті Києві є найскладнішої, на мій погляд, над усіх проблем. Станом на 29.08.2006 року по Києву на черзі квартирного обліку, починаючи з 1974 року перебуває 107 тисяч 460 сімей.  В тому числі, позачерговиків – 15 тисяч 415. Першочерговиків – 44 тисячі 449, а решта – на загальних підставах.

Ми записали які питання, на наш погляд потрібно вирішувати перш за все разом з владою, разом з Кабінетом Міністрів, разом з Верховною Радою. Це новий житловий кодекс, це порядок відселення з ділянок забудови власників приватних житлових будинків, нежилих приміщень, надання відповідних компенсацій власникам за майно, приватні ділянки тощо. Це ми бачили сьогодні при розгляді будівництва мостів. Питання реконструкції та комплексної забудови мікрорайонів і кварталів першого періоду індустріальної забудови, так звані «хрущовки», з визначенням порядку відселення з цих будинків та норм надання житла громадянам, забезпечення житлом громадян, які перебувають на квартирному обліку за рахунок пільгових іпотечних кредитів, для чого встановити відсоткові ставки по іпотечним кредитам на будівництво житла на рівні 3-5% річних.

Я хотів би окремо сказати про те, що дуже важливо встановити межі Києва. На превеликий жаль, вони до цього часу не встановлені.

Я не буду говорити про ті проблеми, пов’язані з селищними радами тільки тому, що я сподіваюсь ми вирішимо ці питання з Вірою Іванівною. Ми повинні встановити чіткі межі Києва на рівні Верховної Ради. А потім розвивати, як регіон, де домовлятись окремими договорами на будівництва житла, Віра Іванівна нас в цьому підтримає.

Я хотів би сказати про охорону здоров’я декілька слів. Я хочу сказати, що на сьогоднішній день в місті Києві працює 83 лікарні, 28 з яких – відомчі, 178 поліклінік, 51 – відомчі. 16 станцій швидкої допомоги, 230 автомобілів швидкої допомоги, на ліні постійно працює 152 бригади. Населення на 100 % забезпечено ліжками. І все ж таки, крім цього місто робить реконструкцію багатьох лікарень, і крім цього виступає з такими питаннями. Би добудовуємо Київський центр трансплантації кісткового мозку. Оснащення центру дозволяє виконувати аутологічні і галогенні трансплантації. Це можна робити для всього населення України. Мова йде про закінчення. Або ми його добудовуємо самі, і тоді наша потужність – тільки для киян. Або ми його добудовуємо для всієї України, тоді нам потрібна допомога Уряду. Міністерство охорони здоров’я нас підтримує. Нам потрібна тільки Ваша вказівка, щодо підтримки міністерства фінансів.

Є у нас ще один об’єкт – це Центр серця. Добудова передбачається за кошти місцевого бюджету. Його ми добудуємо самі, ніяких питань не задаємо, все передбачено. І хоча кошторисна власність збільшена, ми знайшли кошти, щоб добудуватись.

Далі я знаю, що зараз Уряд розглядає таку проблемну тему і пропозиції до нас від будівництва Європейського центру охорони здоров’я. Є таке доручення, і розгляд для такого доручення і для президента України і для Уряду. І я хотів би сказати, що Київ готовий підтримати таку ініціативу, але потрібна програма, щоб нас підтримав Уряд. Це можна будувати і на інвестиційних засадах, і одночасно за рахунок бюджету, маючи сумісну власність. Тому я звертаюсь до Вас, дати відповідне доручення, щодо розгляду такого питання.

Леонід Михайлович сказав про збільшення інвестицій іноземних в державу, я про це говорити не буду. Але є одне питання, яке ми поки що обійшли стороною і я обов’язково повинен на ньому зупинитися. Це проблеми, які пов’язані з Києвом, які сторичним містом. Місто Київ – одне з найдавніших центрів індоєвропейської цивілізації. Столиця могутньої середньовічної держави Київської Русі. Заснування міста сягає в глибину віків і налічує більше ніж півтори тисячі років. Тут започаткована і сформована давньоруська культура, письменність, духовність, що є одним з найвищих досягнень у світовій історії людства. Тут витоки цивілізації та державності білорусів та росіян. Площа історичного центру – 90 квадратних кілометрів, а це складає 11 %  від усієї території міста. Історична забудова налічує близько 12 тисяч споруд. Загальна кількість пам’яток становить 3 тисячі 778 об’єктів. На території Києва функціонує п’ять історико-культурних заповідників, з яких два з національним всесвітнім значенням. Національний заповідник Софія Київська та національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Ми отримали доручення по «Мистецькому арсеналу». Для впровадження реконструкції в 2007 році необхідно передбачити кошти в сумі 210 мільйонів гривень. Це завдання Президента. Я звертаюсь до Вас, щоб не обійшли нас по цьому питанню. Бо ніхто цього записувати не хоче. Для продовження робіт по створенню культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» у бюджеті ми передбачаємо певну суму, але з державного бюджету те, що передбачено 210 мільйонів, ніхто передбачати не збирається. Яким чином ми будемо виконувати Указ Президента?

Національний заповідник Софія Київська. У 2007 році на реставрацію пропонується передбачити в державному бюджеті фінансування у розмірі 25 мільйонів гривень. В тому числі, павільйон Золоті ворота – два мільйони гривень. Інженерних мереж – 15 мільйонів, ну і так далі. Ми теж виділяємо гроші і будемо виконувати ремонт цього заповідника.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. До проекту бюджету на 2007 рік ми пропонуємо…

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Анатолій Костянтинович, хвилиночку.  Ви скажіть, Ви готові розробляти програму від імені жителів міста Києва?

Перший заступник Київського міського голови, Анатолій Голубченко:

Ми готові розробляти програму. Але є певні завдання на 2007 рік і якщо ми їх не вирішимо… А це підпадає під програму до 2020 року. Її можна критикувати, переробляти, доповнювати. Я абсолютно з Вами згоден, що нам потрібна з врахуванням Ваших зауважень, обов’язково вийти на п’ятирічну програму. Але є певні завдання на 2007 рік. Ми їх не будемо виконувати, чи будемо?

Тоді я перейду до самого головного. На 2007 рік бюджетом передбачено шість мільярдів 700 тисяч. До чого я це вів? Бюджетом передбачено шість мільярдів 700 тисяч гривень доходу. На 2006 рік було чотири мільярди сто тисяч гривень. Ми збираємось виконати бюджет чотири мільярди 600 гривень. А от видатки за 2006 рік у нас були три мільярди 472, а на 2007 – три мільярди 800 тисяч. Тобто видатки збільшуються на 400 мільйонів, а доходи нам планують збільшити на мільярд 600 тисяч гривень. От я і питаю. Ми можемо виконувати…

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Тут не добавляються… це в другому місці ми будемо…

Перший заступник Київського міського голови, Анатолій Голубченко:

А я прошу Вашого доручення у протокол, щоб це питання було розглянуто  у відповідності до пропорцій. Якщо ми додаємо, і нам планують один мільярд 600 тисяч, то хоча б половину віддайте місту Києву як видатки. Це дало б нам змогу дуже серйозно покращити ситуацію з тими завданнями, які ми отримали. Або оставити ці проекти підпрограму виконання функцій столиці.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі, я Вам дякую за виступ і хочу теж сказати, що ті пропозиції, які є сьогодні у керівників районних адміністрацій, керівництва міста, пропозиції мешканців давайте включимо їх і всі обозначимо, для того щоб дійсно ми працювали в 2007, 2008, 2009 і так п’ять років. У мене ніяких тут зауважень.

Перший заступник Київського міського голови, Анатолій Голубченко:

Володимире Васильовичу, дозвольте мені одне питання ще.

Я сказав про житло. І сказав Вам що у нас зменшились внутрішні інвестиції в капітальні вкладення. Це є проблемою дуже серйозною. Чому? Зараз  у нас на 16 % більше побудовано квартир, ніж у 2005 році по житлу. Мільйон триста ми збираємось побудувати. В тому році мільйон двісті. Але у нас нема заділу. Чому зменшились інвестиції? Ну так, якщо глянути, будівництво по площі збільшилось, а інвестиції зменшились. Чому? Тому що не робляться роботи, які на завтра, на післязавтра. Підійде 2008 рік – нам нічого буде будувати. Не буде кошторисної документації, не буде ділянок для будівництва. Не буде взагалі інвестора, який прийшов би на об’єкт, якого немає. Тому це питання дуже серйозне. Тому я до Вас і звертаюсь. Є питання наші внутрішні, київської адміністрації. Ми їх обов’язково вирішимо. Я доповідав Леоніду Михайловичу. Ми розробимо свій план, свої заходи, вирішимо. Але є низка питань, в яких нам потрібна допомога Уряду, щоб Київ був і залишався столицею з найбільшими темпами розвитку. До речі, я хочу сказати, що якщо розглянути інфраструктуру Києва, то ми відповідаємо світовим стандартам з точки зору 18% у нас промислове виробництво, і 82 % - це послуги і інше. Тобто ми йдемо цими темпами. Але я звертаюсь до Вас, я знаю, що Ви маєте великий досвід управлянням міста, і тому я до Вас звертаюсь, як до фахівця з великої букви, підтримайте нас у цих питаннях.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Я хочу запросити до слова, п’ять хвилин, Сергія Андрійовича Романюка, першого заступника міністра економіки. І ми так тут ще надамо по декілька хвилин іще трьом виступаючим, а всьо остальноє будемо працювати в робочому порядку. Уже з понеділка буде така комісія і ми будемо працювати всі разом.

Сергій Андрійович Романюк, перший заступник міністра економіки:

Шановний Володимир Васильович, шановні присутні.

Особливий статус столиці виводить Київ на перші місця за основними показниками економічного, соціального розвитку серед усіх регіонів України. П’ята частина ВВП  та інвестиції в основний капітал, чверть усіх прямих іноземних інвестицій, майже третина усі податків і зборів держави, така ж частка вкладів населення в комерційні банки концентрується в місті Києві. В києві найвищий рівень бюджетної забезпеченості, яка в тричі перевищує показник економічно розвинутих регіонів України. За усіма об’єктивними обставинами, пов’язаними зі статусом столиці місто є зосередженням найбільш кваліфікованої і активної робочої сили з наймолодшим в країні віком, з найменшою питомою вагою пенсіонерів серед проживаючих. І, як підсумок – Київ є найбільш конкурентоспроможним серед регіонів України, щодо нарощування темпів економічного і соціального розвитку. Ось чому в міжрегіональному порівнянні перші місця столиці є природними. Такі ж порівняння на рівні європейських столиць, скажімо Польщі, Словаччини, Угорщини усі порівняння говорять про те, що за показниками конкурентоспроможності, які використовуються в країнах європейського союзу, розрив між цими столицями і Києвом, на жаль, не зменшується. В столицю щорічно залучається в четверо менше інвестицій, ніж, скажімо, в Варшаву. При кількості наукових співробітників 52% всієї країни, часта продукції Києва в рамках цієї держави складає лише 8%. За даними міжнародних досліджень Київ за якістю життя займає163 місце серед 215 великих країн світу. Нинішня структура економіки Києва відповідає європейським параметрам часів кінця 90-тих років минулого століття. Міській владі, якщо ми прагнемо зробити Київ європейською столицею, оцінювати власний розвиток вже потрібно за європейськими критеріями, а не за середньоукраїнськими. За статистичними показниками в Києві протягом останніх трьох років поступово зменшується чисельність зайнятого населення, і на початок серпня цього року вона складала 62 %. Це десь на 4 % менше ніж в середньому по країнах Європи. У той же час такий показник, як динаміка ВВП на одну людину – цей показник весь час щорічно збільшується. Це єдиний регіон, в якому така динаміка. Це свідчить про те, що кількість тих хто працює в місті і не охоплений статистикою суттєво більший, ніж те, що нам дають офіційні інформаційні джерела. Тобто це говорить про те, що можливості киян щодо збільшення надходжень в бюджет є ще  достатньо значні. Зростання чисельності населення міста за рахунок приїжджих значно підвищило попит на послуги. У першу чергу, комунальні та транспортні. Житло, вартість якого вже перевищує рівень європейський. У той же час гострота проблеми забезпечення киян житлом не знижується. При таких темпах забезпечення житлом жителів, при незмінності черги це буде тривати 45 років.

Відставання темпів будівництва фізичних інфраструктур від житлової забудови нових мікрорайонів до краю загострило проблеми транспортного сполучення, екологічні, до речі, як не дивно, Київ займає перше місце по забрудненню. В Києві викидається щорічно 283 тонни забруднюючих речовин в повітря, що в 8 разів більше ніж в Дніпропетровській області. Через існування таких довгобудів, як Південно-Західний каналізаційний колектор, міський каналізаційний колектор та інші.  Господарство Києва знаходиться на грані екологічної катастрофи.

Ці та інші проблеми накопичувались не один рік. І відразу їх вирішити не можливо. Тому, при підготовці цієї наради, спільно центральними органами виконавчої влади і Київською міською державною адміністрацією відпрацьовані питання. Умовно їх можна розділити на три блоки.

Перший блок – він пов’язаний з вирішенням транспортних проблем.

Другий блок, заходи якого спрямовані на більш ефективне використання земельних ресурсів під підприємствами та іншими об’єктами нерухомості, у тому числі державної власності. Тому що, якщо говорити про Європу, то під підприємства в столиці зайнято 10% території. В Києві – це втричі більше. І значна частка цієї території вже використовується різними комерційними структурами, проте ні держава, ні місцева влада ніякого економічного зиску з цього не мають. Поки що йде просто тиха приватизація і землі, і інших об’єктів нерухомості. В цей же блок входять і завдання, які пов’язані із виносом підприємств за територію Києва. Підприємств екологічно брудних і підприємств по утилізації токсичних речовин.

Третя група завдань, яка пов’язана з розвитком Києва, вона включає в себе добудову, реконструкцію об’єктів культури, охорони здоров’я, освіти, фізкультури і спорту. Потрібно відмітити, що ряд цих проблем повинен вирішуватись Київською владою, Київською обласною владою. І як проблема, без якої неможливо подальший регульований розвиток Києва, це встановлення нових меж міста. У подальшому очевидно за досвідом європейських столиць, потрібно буде законодавчо визначати схему управління київською агломерацією та механізми взаємовідносин між територіальними громадами. Весь цей комплекс задач необхідно виконати в стислі терміни і ефективність залежить від скоординованих дій центральних та місцевих органів влади, і механізму, коли координації визначені законом про стимулювання розвитку регіонів, що включає укладення контракту між Урядом і місцевими владами. Можна було у цьому випадку і Київській міській адміністрації і Обласній адміністрації скористатись цим інструментом. Спільні проблеми у територіальних громад області повинні вирішуватись не залежно від того, хто стоїть при владі, і не залежить від того, що влада постійно змінюється. До речі, я хочу, Віра Іванівна, звернутись до Вас. Президент давав доручення робити спільну програму розвитку міста Київ та Київської області. На жаль, ця ідея колишньою владою Київською області була не підтримана і було посилання на те, що не розроблена стратегія розвитку Київської області і не розроблена генеральна схема. На жаль, пройшов рік і зрушень поки що ніяких зрушень немає. Ця угода могла б передбачати узгоджений розподіл коштів з державного бюджету, який спрямовується на виконання містом Києвом столичних функцій. На жаль, ці кошти використовуються неефективно. Левова частина, це дві третини від майже півтора мільярди гривень використовується на поточні витрати. І те ж стосується і розвитку Києва, який складає всього 10 % від загального обсягу Київського  річного бюджету. Запропонований проект доручення підпише прем’єр-міністр, він буде опрацьований з урахуванням тих пропозицій, які були висловлені сьогодні на нараді. Дякую за увагу.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Дякую. Прошу до слова Згуровського Михайла Захаровича, ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», академіка Національної академії наук України. Будь ласка.

Михайло Згуровський, ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»:

Шановний Леоніду Михайловичу, президія, присутні. Я сьогодні очікував почути деякі елементи стратегії розвитку міста, відчути цілі, до яких ми йдемо. Але, на жаль, поки що ми чуємо інформацію про безліч різнорідних проектів і не бачимо, який зв’язок між ними. Це не критика на адресу нової влади міста, це, на жаль, наші реалії. Реалії нашого Уряду, всіх наших ланок управляння протягом останніх 15 років. Тому моя перша порада команді міста, розпочати з іншого. Сформулювати короткострокові, середньострокові та довгострокові цілі, а вони очевидні. Це підвищення стандартів якості та безпеки життя Киян. Ці цілі розкладаються  на цілий ряд складових – побудувати стратегію розвитку міста на відповідні періоди часу і підвести під це ряд програм. Програми також очевидні для міста Києва. Це енергозбереження. Зараз ми споживаємо практично електричну енергію і органічні види палива, що не робить жодна столиця Європи і світу. Це ресурсозбереження. Справа не в тому, щоб навести порядок в збиранні сміття, а в тому, щоб запустити повний цикл від сортування, збирання, від вторинної переробки до повернення на ринок Києва продуктів вторинної переробки. Силами Києва це не зробити. Є величезні світові компанії, які це роблять. Необхідно просто оголошувати тендери. Вони не потребують жодних коштів, тому що для них це великий бізнес.

Це програма здоров’я киян, це екологічні стандарти і так далі, і так далі.

Друга теза. Ми вже багато років говоримо про інноваційний розвиток, але якщо ми так відверто поглянемо на це, то це, в основному, хороші красиві слова. Ми в країні ще не зробили пріоритетним інноваційний розвиток. І тут ми маємо розуміти наступне – всі ці проекти, про які казалося, ще можна дві сотні назвати, можуть щось дати нам, але це приріст в одиниці відсотків. Приріст суттєвий може бути досягнуто  лише тоді, коли в нові види продукції і послуг буде закладений інтелект. Тоді вартість зросте в рази. І лише тоді ми зможемо робити проривні речі. Пріоритетом для держави це не стало. Дуже хотілося, щоб цей напрямок став пріоритетом Києва, тому що тут є всі умови.

Я хочу зробити лише одне застереження. Технопарки, які існують вже шість років, мають одну хибу. Вони ґрунтуються на стимулюванні учасників технопарків отримати податкові і митні пільги. Це хибна позиція. Жодний інноваційний парк світу на цьому не будується. Будується на поєднанні інтересів учасників, високотехнологічних компаній, які вже борються на ринку своєю продукцією, і які зацікавлення в постійному потоку ноу-хау і якісним людським капіталом. Це ті, хто робить це ноу-хау, ті, хто готує якісний людський капітал, і це, в решті, бізнес і великі фонди. Для цього має створюватись середовище відповідне законодавству. Законодавство в Україні не поєднує цих гравців, а роз’єднує. Тому в цьому основна суть, і скільки б ми тут не говорили, і не давали б комусь пільгу, це все будуть втрачені роки.

Наступне. В країні виникла велика нерівність. Ми на 76-ому місці у світі по нерівності, до речі, найменша нерівність в країнах, як кажуть, європейського соціалізму, Фінляндія, Данія тощо. Ця нерівність впливає на багато аспектів, але найголовніше, як для мене, це різний доступ до освіти у дітей з сімей різного достатку, різного статусу. Це, звичайно, найгірше, тому що це підсікає нас в стратегічному плані. Тому що таланти народжуються не лише там, де багаті, а як природа регулює. Вже держава зробила перші кроки – система зовнішнього тестування. Ідея в принципі нормальна, але вона ще має певні слабкі місця. Я думаю, що місто Київ може піти далі. Тобто тут потрібно робити не так, як в центрах зовнішнього тестування, один раз після завершення навчання. Треба проводити тестування постійно, протягом усього навчання, коли усі школи будуть покриті, занурені в комп’ютерну інформаційну мережу, і коли оцінки школярів будуть визначатися шляхом нарощування цих оцінок від початку до кінця. Тоді ми визначимо їх схильність до природничих, гуманітарних чи інших наук. До речі, ми визначимо ще й компетенцію викладачів.

І останнє. Ми собі задаємо питання – чому нас супроводжують невдачі, так багато невдач протягом 15 років? Відповіді різні. Ну наприклад – молода демократія, брак політичного досвіду і так далі. На мій погляд це звичайно вірно, але це не головне. Головне те, що забагато десятиліть атеїстичного виховання ми прийшли до такого стану суспільства, коли такі речі, як зрада, підступність, подвійні стандарти – це норма. А моральні, духовні речі – це вже предмет для іронії. Тому я підтримую ті починання мера Черновецького і його команди, щодо введення культурологічної дисципліни «Основи  християнської етики в Українській культурі» вже з першого класу. Дивно, що виникла дискусія з цього приводу. Україна – це країна з глибинними християнськими традиціями. І зараз виховувати більше дітей немає на інших цінностях, крім глибинних християнських традиціях. Я думаю, що цей досвід має розповсюдитись на усі школи Києва і України, і альтернативи цьому немає. Ми маємо пам’ятати, що не виховавши нове  покоління, ми будемо приречені на ті невдачі, які нас переслідують. Дякую.

(Оплески)

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Слово надається Васельцову Миколі Федоровичу, директору Дирекції будівництва  шляхотранспортних споруд міста Києва. Дуже стисло, будь ласка.

Васельцов Микола Федорович, директор Дирекції будівництва  шляхотранспортних споруд міста Києва:

Шановна президія, шановні присутні. Я хочу розпочати свій виступ з приємного.

Перше – за 15 років в цьому році на програму соціального розвитку міста Києва передбачили перспективне проектування. Це може й смішно так казати, але біля 30 об’єктів знаходиться в плані  перспективного проектування. Ми на перше січня 2007 року будемо мати проекти, що дасть можливість планувати свою роботу і виконувати її якісно.

В цьому переліку проектів п’ять транспортних розв’язок. Це Ленінградська площа, транспортна розв’язка на примиканні Дніпровської набережної до проспекту Воз’єднання, транспортна розв’язка  біля станції метро «Дніпро», транспортна розв’язка на Поштовій площі і транспортна розв’язка, яка сьогодні розпочато будівництво на Московській площі.

Пропозиції, які були надані нам на майбутній рік, на 2007 рік. Всі ці транспортні розв’язки розпочинається будівництво.

Я працюю з 70-того року, це вперше за 30 років, щоб на протязі одного року будуть будуватися п’ять транспортних розв’язок в разних рівнях. Але для цього необхідно кошти. Вартість цих робіт біля мільярду гривень, не враховуючи подільського мостового переходу – для його закінчення необхідно три мільярди. Ми сьогодні про це казали.

Але для того, щоб вирішити питання транспорту у місті Києві, збільшити пропускну спроможність вузлів, ці розв’язки ми повинні розпочати в майбутньому році.

У мене це все. Спасибі.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Я хочу запросити міністра транспорту і зв’язку Рудьковського Миколу Миколайовича. Коротенько він виступить. І ще потім я надам слово Ященку.

Рудьковський Микола Миколайович, Міністр транспорту та зв'язку України:

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги. Ми сьогодні зібралися для того, щоб дійсно розглянути комплексно – що може з одного боку  зробити Уряд, що може зробити міська адміністрація разом, для того, щоб ми  могли розв’язати ті питання, які стоять перед містом і перед жителями, які сьогодні потребують кращої інфраструктури. Так от, з одного боку транспортники запропонували сьогодні під час проїзду по місту, які питання ми можемо вирішити в питанні інфраструктури. Це з одного боку будівництво мосту і, таким чином, розв’язання певних проблем з рухом. З іншого боку ми пропонуємо залізничне кільце, яке є в місті, скористатися з свого боку міській владі і частину пасажирів таким чином направити іншим шляхом.  Я прошу, щоб це було включено і в частину роботи вже міської влади. Це з одного боку. Я зараз звертаюся до депутатів з іншого боку. Без вас ми не вирішимо поставлені питання ні мосту через Дніпро, ні інфраструктури, вокзалів і так далі. Якщо ми не вирішимо питання з виділенням ділянок під будівництво. Тому що складні питання стоять, вони довго стоять, не вирішуються. Ми просили такої спільної роботи.

Я б ще хотів одне підняти питання – це питання екологічної ситуації, яка є в місті досить складна. Ви розумієте, що фактично майже дихати нічим. Ми з свого боку, як транспортники пропонуємо розглянути наші спільні дії. Ми можемо спільно з Міністерством палива те енергетики подивитися, як на базі існуючих станцій стиснутого газу, розробити програму з залученням приватних інвестицій, збільшити кількість мережі станцій стиснутого газу, як в місті Києві, так і в інших промислових містах. З іншого боку будемо просити місто і Вас виділити відповідні ділянки і розробити теж програму переведення комунального транспорту на газ. Це дасть можливість розв’язати велику частину проблем.

З часом ми прийдемо до того, що нам потрібно бізнес і владу вивести із центру історичного Києва і зробити нормальні розв’язки, нормальну інфраструктуру, для того, щоб потік цей прибрати з центру міста. І я думаю, що потрібно місту зараз подивитися і запропонувати нам куди нам вивезти урядові будівлі в частині біля Києва, де ми можемо розмістити бізнес-сіті, для того, щоб схлинутись з міста Києва. Це серйозне питання, яке стоїть перед нами всіма. Звичайно, питання поставлено було і обговорювалося. Що ж ми будемо робити з нашою інфраструктурою, з обличчям міста? Ми сьогодні були біля залізничного вокзалу. Це частина будується вже шість років, шановні колеги, паркінг в кілька поверхів. Вірніше, він заморожений, бо інвестори отримали і хочуть там добудувати ще 28 поверхів зверху. Ви уявляєте, яка картина буде нашого старого вокзалу? По-перше, потрібно рішення приймати, виходячи із архітектурної програми. А з іншого боку, ділянки, які отримані і не будуються потрібно, Володимире Васильовичу, приймати рішення, щоб на законодавчій основі, якщо займається ділянкою і вона не приведена в порядок, як це роблять ЖЕКи, приймається рішення і повертається в комунальну власність і по ній приймається інше рішення, тобто видається тому, хто приводить її до порядку. Але це інші питання, знову ж таки, обличчя міста. Я як транспортник хочу звернутися до тих людей, які розробляють. Старовинний центр повинен залишитися старовинним, а все, що нове будується, воно може мати іншу інфраструктуру, не поєднуючи одне і інше.

На завершення хочу подякувати керівництву Уряду, який ввійшов і глибину проблем, які мають транспортники і місто. Закликаю всіх до співпраці. Ми готові підставити своє плече. Спасибі.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Декілька хвилин. Ященко Борис Васильович, голова правління, генеральний директор акціонерної енергопостачальної компанії «Києвенерго». Після нього є ще бажаючі, чи ні? Нема нікого?

Будь ласка. 

Ященко Борис Васильович, голова правління, генеральний директор акціонерної енергопостачальної компанії «Києвенерго»:

Шановний Володимир Васильович, шановні члени Уряду, шановний Леонід Михайлович, депутати Верховної Ради, депутати Київради.

Питання, що обговорюються дуже значимі для нашого міста, особливо я хочу, як фахівець, працюючий в енергопостачальній компанії, підкреслити необхідність упереджувального розвитку електричних і теплових мереж, джерел енергопостачання для забезпечення плану соціального розвитку міста до 2011 року.

Ми вже розпочали цю роботу на комісії Київради з питань паливно-енергетичного комплексу і реформування житлового господарства. Ми розглянули і будемо подавати на розгляд міського голови та Київської міськради пропозиції щодо першочергових заходів щодо розвитку електричних і теплових мереж нашого міста. Але, користуючись тим, що є члени Уряду і є віце-прем’єр, я би хотів просити про одне важливе питання, яке потрібно вирішити для нашого міста. На Київській ТЕЦ-6 будується і в стадії готовності 70%  потужний енергетичний теплофікаційний блок 250-300 МВт, який конче потребує додаткового фінансування – 460 мільйонів гривень. І тому є таке прохання, ми у Мінпаливенерго відпрацьовували це питання, просити Мінекономіки розглянути можливість добудови цього блоку за рахунок надбавки до оптової ціни ринку, або надання пільгового кредиту довгострокового на рівні Нацбанку, для того щоб не тільки ввести блок і отримати потужності, а й працевлаштувати частину персоналу, яка вивільнена з Чорнобильської АЕС і компактно проживає в деснянському районі, як раз біля цього блоку.

Слідкуючий момент. От ми, Леонід Михайлович, зрозуміли, що потрібно наближатись до споживача в місті Києві. Створена нами оперативно-інформаційна служба, яка працює цілодобово, за рік прийняла 650 тисяч звернень Киян по проблемам енергозабезпечення. Ми очікуємо, що у цьому році буде понад мільйон звернень Киян. Відрадно відзначити, що 30% цих звернень, це просто консультації по питанням приєднання до мереж, обладнання квартири і таке інше. Тому у планах розвитку ми будемо пропонувати і таке, і розвиток сервісних консультаційних  центрів.

І на останнє, користуючись нагодою, я хочу сказати, що наближається опалювальний сезон. Є проблема у місті Києві для «Київенерго» і інших теплопостачальних компаній – це не відповідність тарифів на виробництво теплової енергії і, як наслідок, тарифів на надання комунальних послуг. Ця проблема не тільки для Києва має значення. Вона має значення для всіх міст, де не введені нові тарифи. Тому я попросив би Леоніда Михайловича і Мінекономіки посприяти якнайскорішому відтворення до рівня собівартості тарифів на виробництво теплової енергії, щоб успішно розпочати опалювальний сезон і його завершити.

Я дякую за слово.

Перший віце-прем’єр міністр України Володимир Рибак:

Спасибі. Шановні учасники наради. Я хочу подякувати за ваші виступи. Немало сьогодні, і там, при об’їзді, і зараз тут, було пропозицій. Дійсно. Ми піднімали життєво-важливі в цілому для нашої держави питання, і шляхи розвитку столиці і столичної агломерації.

Ми вислухали представників і державної адміністрації, Київської області, і деяких представників центральних органів виконавчої влади, які висловили своє бачення шляхів вирішення деяких проблем. Але хочу проінформувати, що на той неділі прем’єр-міністр України надасть конкретні доручення центральним органам виконавчої влади про надання допомоги столиці з врахуванням побажань висловлених сьогодні.

Сьогодні, ще раз повторюю, сьогодні старт підготовчий. Правильно виступав ректор Технічного університету Михайло Захарович, що нам надо розглянути стратегічні проблеми розвитку і країни, і стратегічного розвитку, як сьогодні ми кажемо, столиці України. І це ми повинні зробити, коли ми напрацюємо цю програму. Я просив би, Леонід Михайлович, на той неділі зробити комісію, вона повинна бути з фахівців, яка візьме всі стратегічні проблеми міста Києва по всім напрямкам. Надо запросити і вчених у цю комісію, економістів, фахівців, юристів. Всі напрямки. Доручення буде кожному міністру. Ми повинні дійсно зробити таку програму. Я тільки скажу зразу – той, хто думає, що провели нараду  забули, той глибоко помиляється. Прем’єр міністр нічого не забуває. Є доручення Уряду і це буде виконуватись. Коли програма буде напрацьована, будемо її тут розглядати, після чого вона буде затверджуватися на засіданні Кабінету міністрів.

В рамках першого етапу процесу пришвидшення розвитку Київської агломерації постає питання про розширення меж міста Києва. Ці питання підіймалися і вранці, і зараз. Без чого виконати таке масштабне завдання буде важко. Тому треба шукати нові підходи і нові можливості, і взаємовідносини повинні бути нормальні між містом Києвом і Київською областю.

Я наголошую на усвідомленому характері цих нових підходів через реформи і зміни. Реалізація реформ має ґрунтуватись на добровільних договірних засадах між населенням, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Ніхто не буде і не збирається дивитись на Київську область, і це ніхто не дозволить зробити, як на технічні землі та відпочинкову зону столичних мешканців. Цього не буде. Всі повинні знати. Законні права населення Київської області будуть захищені, водночас ті питання, які тут по вивченню можливого створення столичного округу. Це його надо розглядати, висловлювати думку. Це може служити поштовхом для розвитку всього Київського регіону. Тому попереду перед всіма нами дуже велика і відповідальна робота, від результатів якої залежить життя і нашої столиці, раз столиці, то ми розглядаємо і всі міста України. Ми повинні зробити все, щоб ці результати були вагомими, принесли добрі зміни для Києва, спрацювали на підвищення добробуту людей і позитивного образу нашої держави України в світі.

Нема других питань у вас?

Тоді я дякую вас за плідну роботу. Бажаю добра, бажаю здоров’я.

 9 вересня 2006 р.