Стенограма депутатських слухань 26.02.04р.

ДЕПУТАТСЬКІ СЛУХАННЯ

 

26.02.04

 

  <---   26 Февраля  10 ч 12 м 12 с  ----   Второй стенограф   --->

 

-Яловий: Олександр Олександрович зараз закінчує переговори на п"ятому поверсі з турецькою делегацією. Він попросив 10 хвилин  зачекати і зараз він спускається і розпочнемо наші депутатс ькі слухання . 10 хвилин.

 

 

  <---   26 Февраля  10 ч 44 м 53 с  ----   Второй стенограф   --->

 

Я прошу членів Президії зайняти свої місця, будемо починати нашу роботу.

Шановні учасники депутатських слухань. Ми сьогодні з вами проводимо слухання на тему: „Основні напрямки удосконалення землекористування та містобудування в м.Києві”. На жаль, сталося так, що ми з вами намітили початок роботи на 10 годину. Я прошу депутатів Салюта, Кир"ян,  Дрозденко, прошу не заважайте там. Присядьте, будь ласка, будемо починати роботу. Я хочу пояснити, чому у нас вийшла затримка на такий великий час. Шановні колеги, зараз відбувається дуже важливі для м.Києва переговори, пов"язані з будівництвом Воскресенсько-Подільського мостового переходу? У нас з візитом находиться державний Міністр Туреччини, кілька керівників великих турецьких фірм, де зараз проходять переговори з приводу залучення інвестицій і кредитів для міста Києва, в тому числі пов"язаних з розвитком кількох важливих для міста проектів. Зокрема, будівництво Подільсько-Воскресенської лінії метро, реконструкція аеропорту "Жуляни"  та деяких інших проектів. Сталося так, що сьогодні ми не знали про цю ситуацію. Президент України відбув з візитом по Україні  і Олександр Олександрович Омельченко проводжав його по протоколу, був у Борисполі. Трошки від"їзд затримався, тому Олександр Олександрович затримався відповідно на зустріч з державним міністром і зустріч почалася на пів години пізніше, ніж планувалося

 

 

  <---   26 Февраля  10 ч 47 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

її провести. Тому відповідно і здвинувся трошки час початку слухань, оскільки моя присутність на цих переговорах теж була необхідною. Олександр Омельченко після завершення переговорів, він їх ще зараз продовжує, і заступники там знаходяться, приєднається до нас і прийме участь у депутатських слуханнях. Крім того, ми запросили заступників голови міста, в тому числі і Іван Андрійович Фоменко зараз підійде, який теж буде брати участь у нашому засіданні.

Шановні колеги, на порядок дня депутатських слухань, ми їх проводимо у вигляді розширеного засідання Президії, а в принципі ми будемо практикувати і просто як депутатські слухання, я думаю, виносяться дуже важливі для міста питання - Основні напрямки удосконалення землекористування та містобудування у місті Києві. Ні для кого не для вас секрет, що на сьогоднішній день бурхливий розвиток Києва, зокрема збільшення будівництва капітального використання території міста, став більш інтенсивним і на сьогоднішній день все більше опановує думка, що ми повинні внести певні корективи в містобудівну і земельну політику в нашій столиці. Ви знаєте, що і в засобах масової інформації з"являється цілий ряд критичних статей, і конструктивних статей, в тому числі, які теж говорять про те, що це необхідно зробити. Сьогодні в м.Києві вже неможливо будувати просто об"єкти окремі, як житлові будинки чи інші будинки, не пов"язуючи їх з генпланом міста Києва, загальною концепцією розвитку і перспектив розвитку нашого міста. На сьогоднішній день в місті є цілий ряд невирішених проблем такі, як території забудови 1950-1960 років, так звані „хрущови”, де на сьогоднішній день, на жаль, сталося так, що ми поставили нові будинки серед цих старих масивів, але комплексного питання розв"язання цієї проблеми, як це робиться в місті, наприклад в Москві, або в Німеччині, ми, на жаль, на такий рівень вирішення цих проблем і цих питань не вийшли. Я міг би наводити ще багато прикладів, думаю, що і питання, пов"язані з розвитком центру міста, інфраструктури у нас. Ви знаєте, що  за радянських часів по тих показниках, які були у той час, констатувалося про те, що м.Київ забезпечено по тим нормативах, місцями в готелях чи на одного жителя міста десь на рівні було, доходило до 70% і їх не вистачало.

 

 

  <---   26 Февраля  10 ч 50 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

Сьогодні, враховуючи перспективи розвитку туризму в нашому місті, ця пропорція негативна зберігається, на жаль, нам не вистачає на сьогоднішній день готелів в м.Києві, багато ще інших інфраструктурних об"єктів, які необхідні для нормального пропорційного комплексного розвитку нашого міста. Безумовно, це теж повинно враховуватись в питаннях внесення коректив до містобудівної політики і вдосконалення землекористування в нашому місті. Тому, в рамках сьогоднішніх слуханнях, ми передбачаємо послухати 3 доповіді, зокрема заступника голови КМДА - начальника головного управління земельних ресурсів Муховикова Анатолія Миколайовича, який тут присутній, доповідь головного архітектора міста - заступника голови КМДА , нашого виконавчого органу, Присяжнюка Василя Федоровича  і доповідь заступника генерального директора ВАТ "Київпроект", директора інституту "Генплан" Чекмарьова  Володимира Георгієвича. Всього 3 доповіді і потім обговорити ці доповіді за участю нашого мера і присутніх всіх вас в залі. Я не знаю, як по доповідях, але нам необхідно все ж таки якийсь регламент установити, тому пропонується  доповідачам, я думаю,  до 15 хвилин достатньо буде, ніхто не заперечує. Присяжнюк - він знаходиться на переговорах, він приєднається в найближчі 10-15 хвилин. Тому перша доповідь буде Анатолія Миколайовича – „Напрямки вдосконалення земельних відносин в світлі вдосконалення містобудівної політики в м.Києві”. Я думаю, що для виступів і запитань  достатньо буде, якщо немає заперечень, до 5 хвилин, а для запитань - до 1 хвилини. Не буде заперечень проти такого регламенту? Щербаков Віктор Захарович, депутат, прошу Вас.

-Щербаков: Шановний Володимир Борисович, я з приводу взагалі проведення цієї наради у принциповому плані. Я проти того, щоб створити прецедент, коли Президії Київради надається якийсь особливий статус, згідно яким цей орган - Президія Київради, у якої чітко визначені законом про самоврядування, права. Вони дуже обмежені, перетворився в орган, який бере на себе право обговорювати такі важливі питання, приймати якісь рішення

 

    <---   26 Февраля  10 ч 53 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

з питань. Сама підготовка цього засідання вона викликає сумніви у своїй доцільності, у своїй правильності. 19 числа підписано рішення, я переконаний, до більшості депутатів воно не надійшло. Попередньо не були роздані депутатам основні тези виступів, тому у депутатів немає можливості задати питання принципові, кваліфіковані. З приводу наслідків правових, які буде мати ця нарада, вони нульові. Тобто, не може Президія давати доручення, не може якісь графіки встановлювати. Це перетворюється говорильнею без наслідків. Якщо б це було б дійсно названо депутатськими слуханнями, тоді можна було виробити дуже коротеньку процедуру. Наприклад, оголосити про це на сесії, дати днів 20 на підготовку виступів і запитів депутатів, днів за 10 до цього слухання роздати депутатам основні тези. Тоді б це було дійсно, депутатське слухання. Зараз розширене засідання Президії. То я запитую, яка доцільність, які права у Президії з цього питання і які наслідки... Ми поговоримо, а далі.

-Яловий: Дякую. Шановний Віктор Захарович, я сказав, проводимо депутатські слухання. Ми достатньо з Вами не практикували такої форми обговорення і проведення питань. На сьогоднішній день, можливо, дійсно треба в майбутньому доповіді або тези доповідей розповсюджувати серед бажаючих взяти участь у депутатських слуханнях. Починали ми дійсно проводити, ця ідея виникла на Президії, тому ми назвали це розширеним засіданням Президії. Я думаю, що тут нічого страшного немає. Ми в майбутньому і я на початку сьогоднішньої зустрічі наголосив, що ми змінимо цей формат і будемо проводити депутатські слухання. Я з вами можу погодитись. Ви знаєте, що прийнятий закон про регуляторну політику. І ми починаємо привчатись, і вчитись разом всі, і обговорювати, певним чином готовити і громадську думку, і готовити певним чином прийняття відповідних рішень сесії. Це наш перший крок. Я не знаю буде він вдалий чи ні. В даному випадку можуть бути доручення як ви сказали і рішень не може бути, але можуть бути рекомендації слухати всіх присутніх у залі. Рекомендації, думку чи протокол, який може лягти в основу відповідного розгляду на комісіях депутатських на колегії або на нарадах,

 

 

  <---   26 Февраля  10 ч 56 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

у міського голови і в нашому виконавчому органі, і в подальшому при певних умовах трансформуватись у якісь певні рішення. Я допускаю, що це ми починаємо всі ж ці слухання, але не можу сказати, що вони остаточні і  вони не будуть продовжені в тих чи інших формах. Тому, я звертаюсь до зали, якщо у вас не буде заперечень, ви вислухали пропозицію Віктора Захаровича Щербакова, частково я зауваження приймаю по цьому питанню, але думаю, що нам би слід було б продовжити роботу і працювати далі. Не буде заперечень, я дякую. Якщо, Вікторе Захаровичу, у Вас є думка особиста, то я тоді звертаюсь до зали. Це йдуть слухання. Включіть, будь ласка Віктору Захаровичу, мікрофон.

-Щербаков: Якщо це спільне засідання комісії ...

-Головуючий: Я не казав спільне засідання комісії...

-Щербаков: Тоді хто обговорює такі важливі для міста питання? Якщо це були б спільні засідання кількох комісій, тоді було б зрозуміло, були б прийняті ухвалені висновки комісій, які є обов"язковими для виконавчого органу. Зараз що це буде?  Про що зараз йде мова? Депутати не отримали щоденної тези із 3 важливих виступів таких поважних осіб. Значить на слово сприймати те ,що там буде сказано впродовж 5 чи 10 хвилин, це треба бути підготовленим, а далі там на слух сприймеш. Я пропоную взагалі це перенести, трансформувати це у спільне засідання комісії, роздати депутатам тези - це моя вже пропозиція і тоді дійсно, щоб депутати, дивіться скільки в залі депутатів з 90, це тільки ті, хто побачив це розпорядження, яке вчора чи позавчора тільки надійшло, і до більшості депутатів воно взагалі ще надійшло. Я пропоную перенести, грунтовно підготуватись і провести дійсно спільне засідання декількох комісій.

-Головуючий: Я думаю, що я не можу погодитись з вашою пропозицією і тому поставлю її на голосування...

-Щербаков: доручення першого заступника...

-Головуючий: для чого ви так, ви взагалі завжди налаштовані таким чином, щоб зірвати любе засідання. Ми спитаємо зараз думку зала, зараз люди висловляться з приводу цього. Я вважав би, що якщо ми вже зібралися, то слід було б послухати доповіді, отримати додатково тези, ми ж не приймаєм рішення сесії на сьогоднішній день і ця дискусія   може продовжуватись далі, ми можемо ще раз зробити перерву і через 2 тижні продовжити це засідання, але коли люди зібралися вже, то я вважаю,

 

 

  <---   26 Февраля  10 ч 59 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

що було б доцільно все-таки розпочати ці слухання. Але просто так зібратися і відкласти через те, що вам так хочеться зробити...

-Щербаков: А інші депутати, які не знайомі, що тут зараз відбувається...

-Яловий: Прошу, голова Подільського району, потім Присяжнюк В.К., потім попросила Качурова і Бойчук, прошу.

-Доповідач:... А я говорю зараз від всіх голів... Ми думали, що ви якось акцентуєте увагу, що райони будуть в цьому плані робити тому, що є доручення в плані створити земельні відділи, що ми повинні якось сприяти тому, щоб ці відносини були більш... може розгрузити земельне управління міста і разом... по прикладу у відділах капітального будівництва ми створили 10 відділів капітального будівництва, тоді б нам було зрозуміло. Якщо це просто...

-Яловий: Ми так і плануємо. Ми плануємо слухання в ході яких ви будете висловлювати пропозиції і ми будемо обговорювати їх.

-Доповідач: Ми по порядку просто цього не бачимо.

-Яловий: Ми окремо на районах не акцентували, ми зробили 3 доповіді основних, а в ході обговорення ці питання, безумовно, треба буде всі обговорювати і думку вислуховувати. Я прошу, Присяжнюк В.К.

-Присяжнюк: Ми вже згаяли одну годину на те, щоб дочекатися керівництва, зараз ми ще згаємо одну годину для того, щоб вислухати зауваження Віктора Захаровича. У кожного є робота. Давайте будемо слухати те, що нам скажуть. Ми сьогодні не приймаємо ніяких рішень, не голосуємо ні про що. Йде слухання проблеми, яка має місце. І всі депутати отримали запрошення, в тому числі на ті слухання. Ніхто не вимагає від Віктора Захаровича, щоб він сьогодні прийняв якесь рішення. Послухай розумних людей, зроби якісь висновки.

-Яловий: Бойчук, прошу.

-Бойчук: Я хотів би сказати відносно роботи нашої комісії. Ми на комісії це питання розглядали

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 02 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

питання розглядали і теж воно актуальне для нас, я особисто, як депутат від Оболоні, я готувався і теж хочу виступити. Дійсно Володимир Борисович сказав, що будуть рекомендаційні питання  розглядатися і можна прислухатись до  Віктора Захаровича, давайте 2 частини перенесемо, потім будуть обговорення. Всі депутати знають і зацікавлені, кожен у своєму окрузі і перейдемо в 2 частину  наших слухань. Запросимо більше депутатів, я пропоную проводити.

-Головуючий: Дякую. Я думаю, ця тема  тут для того, щоб нам створити певний регламент в подальших депутатських слуханнях. Тому що в нас такого регламенту немає і в принципі він потрібний. Прошу.

Дуже тихо.

-Качурова: Це не сесія, а постійна депутатська комісія. Заслухати Легезу, у мене зовсім інша пропозиція, зібратись ще раз і потім вже слухати  виконавчий орган нашої влади. Це моя пропозиція.

-Головуючий: ...а ми ж слухання проводимо. Ви ж розберетесь, зрозумієте по ходу, коли вникнете в ці питання.

-Качурова: Володимир Борисович , якщо у нас є порушення, то скажіть, щоб ми прореагували. Я отримала пропозицію, де  написано в листі: Качуровій - надати свої пропозиції.

Згідно чого? Я не можу зрозуміти. Якщо у нас є непорозуміння, так ви скажіть.

-Головуючий: Давайте послухаємо і потім визначимося. Останнє слово і починаємо роботу.  Включіть Головачу мікрофон.

-Головач: Я поважаю всі точки зору, дійсно вони актуальні, важливі, але практика свідчить, якщо на розгляд депутатів внести закон Ньютона, то вони по різному проголосують. Всі за нього не проголосують. Якщо інше вкинуть земельне питання, як сьогодні, то це буде на старті ще більше суперечок і дискусій, ніж на президентських виборах. Ми бачимо, що вже навіть на старті земельні містобудівні питання , вже така почалася розминка, що навіть, хто як повинен сісти і як їх обговорювати, і тому це те, що було висловлено до цього

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 05 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

якраз свідчить і про необхідність для того, що ці питання досить актуальні і їх необхідно обговорювати. А тепер точки зору інші. Дійсно, організаційно ми, можливо, погано щось разом ми з вами підготували ці питання. Треба було всім нам разом їх краще готувати, і тому давайте всі разом будемо вчитись, як це краще робити і тому, депутатські слухання, це взагалі така довільна громадсько-політична форма. А Президія це форма, яка визначена законом. Комісія, Президія вона готує з правом дорадчого голосу відповідні питання на розгляд. Тому, Президія у розширеному, у звуженому може бути. І те, що відбулася розминка ще раз підкреслює актуальність розгляду цього питання. Я пропоную приступити до розгляду.

-Яловий: Взагалі ми подумаємо, можливо ми приймемо дійсно якийсь Регламент депутатських слухань. Це буде необхідно зробити. Я прошу, Муховикова до трибуни.

-Муховиков: Шановні присутні, дійсно, ми є учасниками процесу, якого ніколи не було в історії Київради. Цей процес, ця процедура не виписана ні в якому Регламенті, але я маю на цю процедуру, на цю подію свої погляди і своє розуміння. Я дуже вдячний вам за те, що ви надали можливість поспілкуватись виконавчому органу Київради з депутатами. На жаль, не було такого спілкування висловлення своїх думок щодо проблемних питань і вислухати ваші думки щодо цих питань і формувати законодавство Київське, нормативну базу Київську згідно з висловленими і запропонованими пропозиціями. Дійсно, тут рішення може не будуть прийматись, але це нагода вислухати одне одного. Виконавчий орган,  який ви створили, який висловлює своє розуміння і погляди на ті чи інші проблеми, і депутатів не в межах жорсткого порядку денного сесії, а в межах запропонованого порядку денного, який висловлює проблемні питання. Дійсно, якщо проаналізувати

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 08 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

питання земельні, то ми з вами знаємо, що земельні питання мають дуже велику питому вагу в роботі Київради і це є проблема. Земля - це один із основних важелів наповнення міського бюджету, це розвиток міста, це розвиток території. Тому, мабуть, на сьогоднішній день і винесено це питання. Я дуже вдячний, що ви запросили і запропонували висловити мені основний напрямок вдосконалення. Якщо проаналізувати ситуацію і нашу попередню роботу за ті роки, що ми спілкуємося, то кожний із вас має своє розуміння, має свої пропозиції щодо вирішення земельних питань і вдосконалення земельних питань. Деякі депутати реалізували себе, розробили документи, розробили порядки і ці порядки оформлення, надання, продажу і т.і. вони проголосовані. Деякі депутати мають думки і пропозиції, але вони не реалізовані. То мабуть, це зібрання, ці обговорення дадуть поштовх тому, що і це буде реалізовано. Якщо говорити взагалі про проблеми і напрямки вдосконалення землекористування і містобудування у м.Києві, то це дуже широка тема. Тема, про яку можна говорити годинами. Сьогоднішній день, перше слухання, я підготував, на мій погляд, а результати сьогоднішнього обговорення на наступні слухання можуть змінити напрям доповіді. Найбільш важливіші моменти, які на мій погляд..., а я виступаю від виконавчого органу Київради, я виступаю з думками, які обговорювалися у виконавчому органі і міським головою, і заступниками, і спеціалістами, і фахівцями, які займаються в галузі земельних відносин. Тому, сьогодні, звичайно я не розкрию всі проблеми, пов"язані з землекористуванням. На мій погляд і в межах мого регламенту, який мені наданий основні, я на них зосереджу і свою, і Вашу увагу.

Актуальність сьогоднішньої теми важко перебільшити. На сьогодні необхідно сформувати в м.Києві нову містобудівну політику. Як відомо протягом ряду років була архітектура і Київгенплан фактично самоусунулись від

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 11 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

від розробки містобудівної документації, на підставі якої мають відводитись земельні ділянки. В той же час чинне законодавство передбачає тісний зв"язок і взаємозалежність з питань землекористування і землеустрою. Відповідно до закону України про землеустрій, земельного кодексу України, проекти землеустрою, до яких відносяться і проекти відведення розробляються з урахуванням затвердженої містобудівної документації. Крім того, проекти відведення обов"язково погоджуються з  органами містобудування і архітектури та органом охорони культурної спадщини. Цей зв"язок містобудування та землеустрою досить чітко виписаний в законі України по плануванню і забудові територій, який визначив, що рішення ради про надання земельної ділянки є одночасно дозволом на будівництво і підставою для видачі архітектурно-планувального завдання та технічних умов на проектування. Тобто законодавство передбачає логічну послідовність дій, що до реалізації будь-якого інвестиційного проекту у сферу будівництва, а саме розроблення та затвердження  містобудівної документації, у тому числі генерального плану, детальних планів територій, місцевих правил забудови. Також розробка і затвердження за погодженням з органом містобудування проекту відведення земельної ділянки і розробка, і затвердження проекту будівництва. В місті Києві на сьогодні ця логічна послідовність розірвана, оскільки відсутні детальні  плани територій, відсутні місцеві правила забудови, ця містобудівна документація, яка має бути підставою для розробки проекту відведення. Тому при розробці проекту відведення та його погодженні Київзем та Київська міська рада зможуть не покластись на те, що Київголовархітектура, погоджуючи відведення земельної ділянки, проробила це питання, з"ясувала відповідність меж земельних ділянок та її цільове призначення з генеральним планом, містобудівними нормами. На сьогодні дехто заявляє, що в м.Києві якісь об"єкти відводяться без урахування містобудівної документації, містобудівних норм. Особливо дивно це чути від представників органів містобудування, оскільки кожне надання земельної ділянки робилось за їх погодженням, межі земельних ділянок визначались Головархітектурою і в проекті відведення від цих меж ніхто не відходить. Якщо ці висновки видавались і видаються Головархітектурою без достатнього обгрунтування проробки містобудівної ситуації, виконання розрахунків, можливості забезпечення архітектурних та будівельних норм, тоді ця ситуація вимагає від органів містобудування зміни підходів до погодження відведення земельних ділянок. На сьогодні процес погодження

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 14 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

відведення землі у Головархітектури або в управлінні охорони пам"яток це багатомісячна і багатоступенева процедура пов"язана із підготовкою маси документів зокрема, містобудівних обгрунтувань, історико-містобудівних обгрунтувань, передпроектних пропозицій, обговорення цих документів на містобудівній раді. Якщо вся  ця процедура не призводить до опрацювання питання можливості чи не можливості відведення, то навіщо вона потрібна і чого варті ці висновки. Рішення Київради "Про порядок надання земельних ділянок у користування у м.Києві" 26 червня 2003 року чітко визначено, що якщо існуюча містобудівна документація не дозволяє прийняти позитивне чи негативне рішення про відведення земельної ділянки, то розробляється містобудівне обгрунтування. Визначена процедура розроблення і погодження -містобудівного обгрунтування. На жаль, на практиці цю процедуру не завжди витримують. Все вищевикладене свідчить про те, що в рамках існуючого правого поля достатньо важелів та механізмів для забезпечення ефективної та зваженої політики у сфері містобудування та землекористування. У цьому процесі кожна служба повинна займатись своєю справою. Але архітектура організовує розробку містобудівної документації, право забудови погоджувати проекти відведення. Головне управління земельних ресурсів - організовувати процес відведення земельних ділянок на підставі розробленої містобудівної документації та з урахуванням позитивного висновку у Головархітектури. Тому, я думаю, що основними напрямками розвитку містобудівної політики в місті є: 1. Затвердження правил забудови міста. При чому вони повинні містити не лише процедуру погодження проектів будівництва, як це намагаються зробити сьогодні, а це мають бути повноцінні правила забудови із визначенням: зонування територій, граничнодопустимих (нерозбірливо) і щільністю забудови переліку обмежень використання земельних ділянок, вимог до озелення та впорядкування територій, тощо, до кожної зони окремо відповідно до державних будівельних норм.

На жаль, з 1998 року Головне управління земельних ресурсів подає свої пропозії до проектів і правил забудови. На моїй пам"яті цих редакцій було 19. Розробка та затвердження детальних (нерозбірливо) територій. Здійснення комплексної забудови території. В цій частині викликає стурбованість недостатня кількість кваліфікованих фахівців в інституті Генплану для забезпечення розробки ДПТ. Якщо не буде створення нарешті комунальною організацією інститут Київгенплан, який до речі, прийнятий сесією

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 17 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

Київради із матеріальним і кадровим забезпеченням, яке відповідатиме поставленим перед ним завданням, то важко буде реалізувати програму розробки детальних планів територій. До речі, на колегії адміністрації в документах, яких представив Київгенплан, вони признають те, що ті кадри і те забезпечення не дозволяє розробити і охопити м.Київ. В цілому позиція Головного управління земельних ресурсів є надання земельних ділянок виключно на підставі містобудівної документації, в ідеальному випадку на підставі затверджених проектів будівництва. Чому це важливо? Це важливо, оскільки з цим безпосередньо пов"язані надходження до бюджету міста, а містобудівна документація це важіль впливу збоку міської влади на економічний розвиток міста. Наведу приклад, Головне управління земельних ресурсів підготовило більше 200 земельних ділянок на аукціон, а погоджено з них 19, навіть немає 10%. Це відбувається тому, що за відсутності містобудівної документації всі служби вирішують питання на свій розгляд, не аналізуючи і не опираючись на ситуацію в цілому. Жодної земельної ділянки не було запропоновано на аукціон Головархітектурою, Київгенпланом чи райдержадміністраціми. Містобудівна документація забезпечить прозорість у регулювання, земельних відносин, наприклад  розробляється зараз ДПТ Печерського району. Це не означає, що Печерський район буде розподіляти земельні ділянки та дозволяти або не дозволяти будувати. Це ДПТ повинен бути відкритий для фахівців та громадськості, для аналізу містобудівної ситуації і надання земельних ділянок виключно на конкурентних засадах. До речі, цей детальний план і досі не поданий на погодження до Головного управління земельних ресурсів. Отже, розробляти містобудівну документацію треба негайно, тісно, пов"язуючи її з правами на землю та майно.

Друга проблема. Розробка детальних планів територій. Взагалі будь-яку роботу із картографічними матеріалами значно ускладнює відсутність оновлених картографічних планів  в масштабі 1:2000. Ще більш важливим є те, що топоплани масштабу 1:2000 є картографічною основою для ведення земельного кадастру, а також планів інженерних мереж. Отже є необхідними для таких служб, як Водоканал, Київгаз, Київенерго, тощо. 90% топопланів оновлялось ще в 1994 році. Ситуація за цей період радикально змінилась. Часто ці топоплани просто дезінформують, оскільки на них показані будівлі, яких давно не має, або навпаки не показані цілі майнові комплекси, збудовані за минулі роки. Тісно з цим пов"язано

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 20 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

Тісно з цим пов"язана проблема фактичного знищення геодезичної мережі у м.Києві. Безумовно, така ситуація є неприйнятною для міста. Ми неодноразово пропонували зробити, нарешті аерофотознімальні роботи території міста. Замовити роботи із складання топографічних планів. Вартість цієї роботи розрахунково від 12 до 15 млн грн. без вартості обладнання. До речі, в Україні такого обладнання, на жаль, не має і його необхідно купувати або орендувати закордоном. Неможливо зробити все це за один рік, але почати роботи вже необхідно в поточному році. Результатом такої роботи стануть єдині картографічні основи життєво необхідних для Київзему, Головархітектури, Київпроекту та взагалі для всіх служб міста. Головне управління земельних ресурсів в процесі відведення земельних ділянок, їх продажу, підготовки та напрацюванню особливо гостро відчуває проблеми відсутності об"єктивних картографічних матеріалів. Вже сьогодні Київзем опрацьовує із спеціальними науковими організаціями найбільш ефективні шляхи оновлення геодезичної мережі та картографічного матеріалу і пропозиції щодо виконання вищезазначених робіт ми подамо міському голові та в подальшому на розгляд Київради.

Друга проблема - продажа земельних ділянок, право оренди земельних ділянок, конкурентність у продажі основний, на наш погляд, напрямок розвитку земельних відносин в Києві. Що стосується політики у сфері землеустрою, то вона, на мій погляд, полягає на сьогодні перш за все у забезпеченні створення прозорого ринку землі. Це вимагає, по-перше, продажі вільних від забудови земельних ділянок за рахунок міських земель, виключно, на конкурентних засадах. По-друге, передача забудованих земельних ділянок виключно на умовах продажу права власності або права оренди землі. На сьогодні реалізація цих завдань не знайшла, на жаль, підтримку у депутатів Київради. На жаль, Київрада відхилила поданий Головним управлінням земельних ресурсів проект рішення щодо встановлення прогресивної шкали орендної плати, рішення також про забезпечення ефективного землекористування у м.Києві. Було прийнято, але без тих пунктів, які пропонувало наше управління. За дорученням Київського міського голови управління земельних ресурсів розробило та подало на розгляд Київради проект рішення про питання набуття права оренди без земельних ділянок в м.Києві. В цьому рішенні запропоновано, що не забудовані земельні ділянки можуть передаватись в оренду лише на конкретних засадах шляхом проведення закритих аукціонів, а забудовані земельні ділянки чи не забудовані - інший шлях ще запропоновано, шляхом продажу права оренди або права власності. При цьому на аукціоні право продажу оренди стартова ціна права оренди земельних ділянок визначається в розмірі 30%  від її грошової

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 23 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

оцінки. Переможці аукціонів сплачують цю суму з урахуванням результатів торгів одноразово до міського бюджету. Сплата цієї суми не звільняє землекористувача від орендної плати на землю. Якщо ділянка забудована, то право оренди набувається шляхом прямого продажу права оренди, право оренди земельної ділянки визначається, як відсоток від її експертної грошової оцінки, але не менше суми сплаченого авансу. Ми запропонували таку шкалу: короткострокова оренда - 15% експертної грошової оцінки, оренда терміном 5-9 - 20% експертної грошової оцінки, оренда терміном - 10-24 роки - 30%, а оренда терміном на 25-50 років - це 50% від експертної грошової оцінки, бо такий термін, це вже власність. Це є простий та прозорий шлях вирішення земельних питань. Звичайно, що не всі такі рішення підтримують, але від його прийняття в значній мірі залежить виконання бюджету м.Києва на 2004 рік в частині надходжень від земельних відносин. Нагадую, що в 2003 році всі надходження від плати за землю, від продажу земельних ділянок за резервування склали півмільярда гривень. Земля дала м.Києву півмільярда гривень, що на 158 млрд. грн. більше надходжень 2002 року. Слід розуміти, що це досягнуто перш за все за рахунок інтенсифікації процесу вирішення земельних питань без зміни стратегії, оскільки Київрада не створила нове правове поле. Такий розвиток за рахунок практично внутрішніх резервів не може бути безкінечний. Якщо Київрада не підтримуєте позицію Київського міського голови щодо забезпечення прозорого конкурентного середовища про відведення земельних ділянок виключно про продажі на умовах права оренди чи права власності, то подальше зростання надходжень стане неможливим. Просив би депутатів підтримати це рішення і на сьогоднішньому спілкуванні висловити, і взяти участь в обговоренні цих основних питань, на мій погляд, на сьогоднішній день основних, які я запропонував до вашої уваги. Я хочу зауважити на те, що крім цих напрямків 4-х, на яких я зосередився, я повторюю є ще не один десяток і в наступному ми з вами їх обговоремо. Але я для обговорення запропонував цих чотири. Дякую за увагу.

-Яловий: Слово надається Присяжнюку В.Ф. - заступнику голови КМДА, начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища. Прошу.

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 26 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

-Присяжнюк: Дякую. Шановні депутати, Президія. Мені приємно, що Анатолій Миколайович підтвердив те, що наше управління і управління земельних ресурсів знаходять спільну мову і виходять на шлях скоординованої роботи вирішення питань містобудівної діяльності і регулювання земельних відносин. По-перше, приємно чути, що є наше повне усвідомлення, що необхідно забезпечити містобудівною документацією. На жаль, ми за останні роки, власно кажучи, дуже багато втратили часу і ця справа залишилось на такому рівні, що тепер повинна надолужуватися. Але здійснення містобудівної діяльності, як ви розумієте, воно забезпечує в першу чергу загальнодержавні, громадські, приватні інтереси, інтереси мешканців. Щоб цього досягти нам необхідно забезпечити розроблення містобудівної документації. Згідно із законом України про містобудування ст.5 "При здійсненні містобудівної діяльності необхідно забезпечити наступні, основні вимоги. Розробляти містобудівну документацію, проекти конкретних об"єктів згідно з державними нормами регіональними місцевими правилами”. Розміщення об"єктів будівництва ми також повинні забезпечити відпповідно до містобудівної документації, що ми і намагаємося робити. Національно використовувати землі і території для містобудівних потреб. Власно кажучи, територія міста - це все для містобудівних потреб. При цьому ми маємо забезпечувати, враховувати державні інтереси, громадські інтереси і законні інтереси власників та користувачів земельних ділянок, що оточують містобудівництво. Ця таза, вона зараз широко мусується в ЗМІ, громадянами, що при будівництві не враховуються інтереси громадян, хоча в законі йде мова про власників земельних ділянок і власників будівель, що оточують містобудівництво. Але, якщо звернути увагу на слово "законні інтереси", то це ті інтереси, які відповідають законодавству, державним нормам і правилам. А просто подобається, чи ні це можна роз"яснювати, що ми можемо не приймати до уваги такі

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 29 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

роз"яснювання, що не можемо ми приймати до уваги такі побажання мешканців і громадян міста. Щоб все це забезпечити, ми також повинні здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства, норм і правил при здійсненну, при наданні земельних ділянок і їх забудові. Якщо ми це будемо робити, тоді ми маємо досягти основної мети забезпечити сталий розвиток міста і його екологічну і соціальну безпеку. Сталий розвиток населених пунктів чи нашого міста передбачає, я процитую із закону це формулювання, що передбачає соціально-економічний і екологічний збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу повноцінного  життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення реконструктизації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної та інженерної інфраструктури. Це така свята мета при здійсненні  містобудівної діяльності і регулювання земельних відносин. Тому для нас основним пріоритетом в даний час є активізація робіт, планування територій та розробка міських правил забудови механізму, досягнення цієї мети, про що я говорив. Завдяки плануванню територій, шляхом розроблення містобудівної документації, будуть обгрунтовані майбутні потреби та визначені переважні напрямки використання територій, будуть обгрунтовано розподілятись землі за цільовим призначенням. Ми зможемо раціонально розташовувати території житлової та громадської забудови, обгрунтовано розміщувати промислові, соціальні, природоохоронні, оздоровчі та інші об"єкти. При цьому маємо забезпечити збереження територій і об"єктів, що мають особливу екологічну, естетичну і історико-культурну цінність. Реалізувати це завдання завдяки підтримці депутатів міської ради, міського голови ми вже розпочали і головне, що у нас є з 2002 року  затверджений новий генеральний план розвитку міста. Як говорив Анатолій Миколайович, ми незабаром виносимо на розгляд розширеної колегії міської державної адміністрації пропозицію щодо розроблення програми розробки детальних планів територій і іншої  документації . Тому, користуючись нагодою і дякуючи за надану можливість поспілкуватися з вами, шановні депутати, я просив би, щоб

 

  <---   26 Февраля  11 ч 32 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

щоб відповідні комісії і депутати підтримали цю пропозицію колегії КМДА щодо розробки тієї програми. Ця програма передбачає більше 80 проектних територій для яких саме більш інвестицій привабливі території. Для них обхідно розробити детальні проекти планування території і розробити для кожного району міста схему планування території міста. Цю роботу ми почали. Печерська адміністрація замовила, розробляють детальний план території району, але практика показує, що мабуть нам треба перейти на розроблення схем планування територій району. Тому, такий проект рішення Київради підготовлено виконавчим органом Київради і ми найближчим часом його подамо на розгляд комісії з питань містобудування та землекористування. Ну, і також те, що говорили про місцеві правила забудови. Ми також, хоча кілька років йде розмова про їх необхідність розробки, були певні редакції цих місцевих правил, але повноцінних правил з планом (нерозбірливо), дійсно, ми не маємо. Тому зараз активізувалась робота в цьому напрямку і робоча група, яка була створена державною адміністрацією, активно працює і ми плануємо завершити в цьому кварталі цю роботу, і в другому кварталі винести на розгляд депутатських комісій Київради, і на розгляд громадськості міста цю першу процедурну частину цих місцевих правил для того, щоб ми могли рішенням Київради, якщо буде підтримка депутатів, прийняти ці місцеві правила. Що стосується розвитку ринку землі в м.Києві, найбільш привабливих ділянок на конкурсних засадах. Звичайно, управління підтримує ці засади, при цьому я вважаю, що право на забудову земельних ділянок здійснюється виключно шляхом після проведення конкурсів на найкраще архітектурне містобудівне вирішення забудови ділянки. Це передбачається законодавством. Звичайно, якби ми спочатку провели конкурс на забудову найбільш такої важливої земельної ділянки, будемо говорити Дніпровської набережної, чи ділянки біля філармонії

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 35 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

на Європейській площі і після того ми мали б самий прекрасний проект, який підтримався громадянами міста і задовольняв вимоги для того, щоб створити такий ансамбль архітектурний, щоб він дійсно, прикрашав місто. А після того оголошувати конкурс інвесторів на право забудови в такому вигляді цієї земельної ділянки. Якби дійсно у нас була така, Київрадою підтримана пропозиція, то, я думаю, що ми б отримали цікаві архітектурні і містобудівні рішення. Ще одне дуже важливе питання, це в газетах, в засобах масової інформації багато є незадоволених громадян відносно ущільнення забудов. Так, ми роздаємо земельні ділянки, розбудовуємо їх, проектуємо і зараз мені приходиться на прикладі конкретних питань, дуже багато таких випадків, коли на території невеликого житлового кварталу ділянки надані 5-6 замовникам і об"єкти проектуються теж кількома авторськими колективами. А в результаті ніхто не може сказати, що це має бути в цілому, який ансамбль. І це викликає, дійсно, труднощі в цій роботі, але було б добре, якби на такій великій території був один замовник, генеральний замовник на цю територію, який би відповідав і координував роботу всіх інвесторів, замовників і проектувальників для того, щоб забезпечити комплексну забудову території цього кварталу. Я думаю, що таку практику ми можемо запровадити, звичайно треба прийняти відповідне рішення Київради, для того, ми його маємо підготувати. І ще одне ми маємо запровадити в районах існуючих житлових масивів перед тим, як надавати земельну ділянку, приймати рішення щодо розміщення нових об"єктів, здійснити розмежування земель, як це зроблено в Москві. А ми до цього часу до цієї справи не приступили. Хоча законом і земельним кодексом України, і законом про планування і забудову територій України передбачено, що на територіях існуючої забудови розробляється проекти розподілу територій. Проект розподілу територій

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 38 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону, кварталу чи його частини з метою розмежування земельних ділянок. Проектом розподілу територій визначаються площі і межі прибудинкових територій існуючих житлових будинків, земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та інші об"єкти. Надлишки земельних ділянок, призначені для спорудження  житлових громадських будинків, землі загального користування. Тільки при наявності такого проекту ми можемо дійти до висновку, що можна будувати і яка потужність побудувати об"єкт на території двору із спортивним майданчиком чи сквером і таке інше. Тому, я думаю, що нам треба подумати про обов"язковість розроблення таких містобудівних проектів розподілу територій. Звичайно стане мова - а де ж взяти гроші на цю справу? Дійсно це вимагає справжніх коштів для цієї роботи про те, я думаю, що зацікавлені інвестори, які бажають  розташувати певні об"єкти в житлових кварталах, вони також можуть профінансувати розробку таких проектів. Правда ці проекти розробляються за рішенням Київради, тому треба скласти певний список, перелік таких житлових кварталів, мікрорайонів і після погодження Київради цього питання можна покладати всі обов"язки по розробці цих проектів на відповідних інвесторів. І ще одне, я хочу повторитися про забезпечення комплексної забудови території. Комплексну забудову території можуть здійснювати один або декілька забудовників. На жаль,  практика така, що я вже говорив, зовсім по-іншому. Незабаром на містобудівній нараді ми розглядаємо питання забудови в районі вулиці Горького, Ямської і Боженка. На цій ділянці  дійсно маса земельних ділянок і вже відведених, є багато інвесторів, забудовників і проектувальників. А довести, скласти все, щоб хтось відповідав за цю систему - це покладається або на районні державні адміністрації, винні в цьому питанні або головний архітектор, який за це відповідає і якого б"ють з усіх напрямків. Тому, я думаю, що це передбачено право Законом про  затвердження за певними територіями генеральних

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 41 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

забудовників, треба рішенням Київради, можуть провести нам, і було б добре, якби Київрада підтримала пропозицію про делегування виконавчому органу ради міської державної адміністрації приймати рішення про призначення таких генеральних замовників і про визначення територій для визначення цієї мети. А що стосується земельних питань, які  будуть здійснюватись на території таких територій, то вони вирішуються відповідно до земельного кодексу і в установленому порядку.

Ще одне болюче питання, за яке весь час нас критикують - це заняття і забудова ділянок, на яких зараз існують сквери, зелені зони і дитячі спортивні майданчики. Оце біль, яку нам треба регулювати, можливо нам треба тимчасово накласти мораторій на подальше виділення таких земельних ділянок, розібратися з цими питаннями і думаю, що треба зробити спеціальну документацію, якою закріпити межі зелених зон міста, закріпити сквери, які існують, щоб вони стали дійсно як пам"ятки, щоб у нас не було зазіхань на подальшу забудову цих територій. Тоді дійсно нас підтримують і мешканці міста і, я думаю, депутати також в своїх округах, зможуть спокійно дивитися в очі своїм виборцям.

Ще одне питання про реанімацію містобудівного кадастру міста. По законодавству це справа дійсно необхідна і повинна робитися, вона базується на даних земельного кадастру, але якщо земельний кадастр все-таки пішов вперед, вони забезпечать цією розробкою і моніторинг, то з містобудівним кадастром у місті справи кепські. Тому, що немає  фінансування відповідно і звичайно  поки-що не має організації цієї роботи. Я думаю, що наше управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища зверне увагу на це  питання і будемо намагатися, щоб передбачити відповідні кошти, будемо просити депутатів підтримати цю справу, щоб в бюджеті були на наступний рік і будемо продовжити роботу в цьому напрямку. В цілому, я хотів би, щоб деякі ці пропозиції, що я запропонував, депутати підтримали. Дякую.

-Головуючий: Дякую Василь Федорович. Наступний виступ. Слово для виступу надається Чекмарьову Володимиру Григоровичу, заступнику генерального директора

 

  <---   26 Февраля  11 ч 44 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

 

ВАТ Київпроект, директору Інституту Київгенплана, прошу.

-Чекмарьов: Хочу поблагодарить, что дали возможность выступить на этом совещании. Несколько слов о том, что естественно сегодня все нашли как-бы сокирку под лавкой, нет проектной документации, нет ПДП или чего-то, и надо все останавливать. Уважаемые колеги, Киевгенплан, и я в своем лице обещаю, что этот процесс не будет остановлен и работа будет вестись ритмично, потому что у нас есть методика, у нас есть подход к этому решению и все эти вопросы мы решим. Кроме того, локальные вопросы мы решим непосредственно с помощью нашего Института, который и не имеет минимум специалистов, минимум специалистов, которых ми сохранили за последние 15 лет по всей Украине, у нас 90 человек, если все Институты по всей Украине полностью уничтожены, практически заспались, то наш единственный остался на Украину. И он имеет приглашения во все города, чтобы мы разрабатывали генпланы и ПДП. Я хочу сказать, что для того, чтобы мы работали ритмично, как практик, как человек, который посетил этому делу всю свою жизнь, могу сказать, чтобы помощь шла со всех сторон. А именно, к примеру возьму Печерское ПДП, обратите внимание, как усиленно работал мер Печерского района Коваленко и только через 4 месяца он получил самое гланое, для розработки ПДП - это разрешительный кадастр, получил за 4 месяца хотя нам дали 12 месяцев на разработку ПДП. ПДП Печерского района 2,5 тис. га, эти ПДП Печерского района нужно было делать 5 лет, мы дали обязательства, что мы сделаем за год. Слава Богу, мы пытаемся, методику отработали. Я хочу сказать, что когда поднимают вопросы о прозрачности, то я хочу сказать, как сказал я на аппаратном совещании ровно 2 недели назад, я согласен полностью и поднимаю руку "за", за прозрачность информации при одном условии, что когда я приступаю к ПДП, первое, чтобы мне приносили опорный план, чтобы мне приносили (непонятно) документацию, чтобы мне приносили земельный план и чтобы Киевзем не писал всю информацию. Только после этого я буду брать обязательства, что я сделаю работу площадью 3,5 га, а не 500 нормативные за один год. Этой информации, думаю, не получу никогда. Почему, потому, что примером тому является Троещина. Сегодня работаем уже 8 месяцев над ПДП малой стройки Троещина. В результате до сих пор я не имею кадастра, а мы говорим о прозрачности информации

 

  <---   26 Февраля  11 ч 47 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

Я считаю, что необходимо создать единую, глобальную систему компьютерную обмена информации - это и есть так называемая прозрачность информации, которую мы будем иметь Киевзем, Главархитектура и Киевгенплан. Я не хочу останавлиться на том, что говорил Василий Федорович и повторяться. Начну с главного. Вы знете, самое главное при разработке генерального плана было найти функциональное (непонятно). Функциональное (непонятно) сделано даже, шире чем в Москве. У нас есть вся информация полностью, проработан, детально, Генеральный план. У нас даже оценка земли сделана в отличии от генерального плана г.Москвы. Для того, чтобы мы работали ритмично, для того, чтобы мы давали информацию, имели четкую планировочную документацію, мы должны работать в контексте с земельными ресурсами. Когда мы говорим о резервировании территории, когда мы говорим о продаже территории о ее оренде, я очень хочу сказать, когда мы говорим о продаже можно и мать родную продать, но самое главное, это нужно сделать так, чтобы не это мы сделали, а сохронили территорию, которую не обходимо, для г.Киева. Возникает первый и самый главный вопрос, Генплан - это вопрос резервирования территорий. Что же происходит сегодня, какое резервирование, о каком масштабном резервирование можно говорить, если на сегодняшний день у нас в центре не осталось ни одного места готелей, все отдано под жилье. Ни осталось места для розмещения культурных учреждений, все отдано под жилье, ни осталось ни учебных, ни спортивных комплексов. Почему я говорю о резерве, потому что резерв это самое главное, что мы должны оставить нашим детям. Придет вопрос и через два года мы поднимем уровень готелей. Нам сегодня поставить 5 площадок, 5-извездочных, мы с этим даже не справимся.  Прийдется забирать территорию у жилья. Я поднимаю первый вопрос принципиально только потому, что появляется второй вопрос. А именно, отвод новых территорий. Неужели мы не понимаем, что в доперестроечный период, до 95 года включительно, земельные ресурсы, они занимались отводом новых территорий. Давайте посмотрим на темпы развития нашего строительства. Мы каждый год, как в те годы 95 года выдавали 1 млн 200 м жилья. Мы каждый год осваивали новые территории, ежегодно 100 га. Обратите внимание на математику, простейшую. Но резерв делали отвод земли минимум, 200-300 га, каждый год. Таким образом корпорация Киевгорстрой и две корпорации шли с наполнением вперед.

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 50 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

Киевгорстрой и две  корпорации шли с наполнением вперед. Вперед, вперед, впереди -инфраструктура, за ним идет жилье. К чему мы пришли? Мы уплотняем, уплотняем, а новым территорий на сегодня нет. Вот результат. В конечном счете, мы прийдек к очень плохим последствиям. Какие? Во-первых,  значит я могу сказать, мы сделали работу, которая называется оценка зеленых ресурсов, эта работа была сделана по нашей инициативе и сделали программу развития зеленых насаждений. Результат  поразительный. С 1995 года до сегоднешнего дня, даже с 1993 года, за 10-12 лет существования, а собственно отсутствие планировочной документации - эта ошибка предыдущих главных архитекторов, мы пришли к следующему результату, что мы потеряли на сегоднешний день 700 - это не для всех, а в откровенном случае 950 га зеленых территорий. Если мы представим себе, что на этой территории под нормативом нужно на гектаре разместить 500 человек проживающих, то мы потеряли территорию не на пол миллиона, а 1\4 города Киева зеленых насаждений. В это время, если бы мы рационально изпользовали, мы могли бы определить территорию, то бы получили возможность эту зелень  сохранить. Резюме несохраненной территории, нет резервной территории, нет возможности выходить на территорию, которая там уже выделена нам еще в 1992-1995 гг. Мы даже не дошли до Осокорков центральных, а говорим, где же территория. Но главная цель - захватить территорию в центре.

Один из главных вопросов, я хотел бы поставить непосредственно, о разработке малоэтажной застройки. Мы, как Институт, который понимает различную политику, однозначно обращается в Госстрой. Измените, пожайлуста нормативы для города Киева, существует котеджная застройка. Она идет с нарушением, нельзя, нет возможности провести там инженерные сети. Нет, я думаю, пришло время создавать свои нормативы, киевские нормативы, так как сделала Москва, так как сделал Берлин. Вопрос к красной линии. Это вопрос принципиальный. Почему? Потому, что многие не понимают, что такое красная линия. А это чисто коммунальная территория, это городские территории, каждая старается красную территорию уменьшить, то есть это потеря территории городских территорий и ухудшение прохождений инженерных коммуникаций. Это свидетельствует о том, что необходимо сегодня, чтобы все, особенно малоэтажная стройка, показала, когда мы получаем земельно-кадастровую информацию, обязательно нам задают вопросы: вам давать чистую информацию, пустую? Все время нам подсовывают информацию, пустышки. Я когда-то Анатолию Николаевичу сказал:-  „Анатолий Николаевич, неужели мы работаем сегодня в новом веке на деревянных носителях”. Естественно, нам давать информацию на цифровых носителях с простого и как положено со съемочкой не умеете - мы сами закажем, мы сами заказываем съемку, мы сами заказываем все, что у нас есть. Но когда,то что мы работаем нужно ввести в мониторинг

 

     <---   26 Февраля  11 ч 53 м 55 с   ----  Второй стенограф  ---->

 

Мы должны вместе работать каждый день, каждый час, каждую ночь. Вы же нам этого не даете, поэтому я прошу вас, депутаты, помочь в короткие сроки получить эту информацию, иначе мы полностью остановим планировочную документацию. Я повторяю, остановим, не будем давать возможность застраивать, разрабатывая отдельные проекты, потому что есть Институт готов выполнять эту работу. Теперь о разделе территории 50 годов. Начнем с того, что начали, поднял Присяжнюк хороший вопрос о спаевке земли, это я остановлюсь отдельно по этому вопросу, это вопрос выделения земли в участок 50 годов и земля. Значит, дома Щербакова и другие районы г.Киева. Что же мы получаем. Держим 20 лет площадки для стартовых домов, чтобы в любую секунду приступить к ПДП этой монтажной застройки, после этого, чтобы  были старты 2 для отселения населения, чтобы дать возможность освоить площадки и иметь разбег. Нет же, приходят заявки непосредственно в Киевгенплан: дайте площадку, отдайте одну, вторую спортивную площадку под строительство. Мы говорим: это резерв. Нет любыми средствами доходит для того, чтобы  получить информацию, забрать площадку и нас оставить без резерва и без старта освоения 5-этажной застройки. Я могу приводить много вопросов, но хотел бы все таки остановиться и росширить вопрос о том, что поднимал Василий Федорович, о „розмежування земель державної та комунальної власності”. Как известно,  опять мы идем по пути земельного кадастра, который прошел от земель, о законе, о земле, в котором градостроители, архитекторы, да и органы государственной власти столицы практически не принимали никакого участия. Повторяется второй этап. 4 февраля вышел Закон о земле. Конечно, может быть это не мой вопрос, но он значительно связан с градостроительством. Поэтому, я хочу на нем остановится отдельно. Как известно, в земельном законодательстве отстутсвует понятие города. Он сделан непонятно для кого, для села или в целом для кого, не понятно... А недавно принятым законом о „розмежуванне” выделяется земля всем, кто желает эту землю получить. Допустим, для решения этой задачи.... необходимо создание взаимосвязанной нормативной базы,... земель использования и градостроительства. Они должны быть взаимосвязаны. Нет же такого. Остается только Земельный кодекс. Имеется система государственных нормативов, СНИПы, правила, Генеральный план-база, который каким-то образом будет использовать свои резервы, свои нормативы для остановки этого неопределенного процесса – „розмежування”, хотя этот процесс нужен, потому что если мы к нему не приступим, а это главная задача Киевзема на сегоднешний день, санки нужно готовить летом, а не зимой, чтобы мы уже в 2005 году приступили к созданию так называемой, схемы розмежування территории г.Киева. Без этой схемы у нас не будет вообще, мы все полностью пустим в тупик. Поэтому, мне кажется, что нужно особое внимание уделить о том, что было записано непосредственно

 

  <---   26 Февраля  11 ч 56 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

в документе Киеврады в котором писалось, что Киевгенплан, или как там было правильно сказано, мне здесь записали: „отримання висновку є обов"язковим і здійснюється за бажанням зацікавленої особи”. Генплан, который знает, что такое функциональное зонирование, Генплан, который знает, что на территории можно возвести жилье или парк, его потехоньку отшивают с одной целью, чтобы найти возможность продать или сдать в оренду землю. А мы говорим, давайте будем землю резервировать, а не отдавать ее сразу же. Давайте сначала подумаем, сделаем резервы, объемы выдачи земли, а потом будем торговать этой землей и отдавать землю тому, кто стрет: Киевгорстрою, Киевжитлоинвесту и др., а не частники, которые берут работу, которые всю эту землю пускают в оборот, создавая теневую систему продажи земли. Поэтому, я считаю, что можно было бы записать пункт следующий: скорректировать „Порядок надання земельних ділянок у користування в Києві”, с учетом градостроительных требований и нормативов, (неразборчиво) и решением Генерального плана г. Киева. Кроме того, я считаю, необходимо списать разработать силами двух управлений Главархитектуры, Киевзема при участии Киевгенплана - концептуальной основы системы нормативных документов (неразборчиво) территории г.Киева, обеспечивающих решения вопросов как текущего так и перспективного развития г.Киева на ближайшие минимум 10 лет. В заключении хочу сказать следующее, уважаемые коллеги, я расчитываю сказать, чтобы вы как орган помогли нам, как иституту Генерального плана добиться того, что нам необходимо отдать - это первое, и чтобы мы могли говорить, помогать и решать все эти вопросы. В заключении я хочу сказать то, что я выписал из своего родного дитя - Генерального плана и своей работы из Генерального плана г.Москвы, Берлина и Парижа. Там четко сказано, градостроительное озонирование то, что у нас есть сегодня, подлежит неукоснительному соблюдению со стороны всех учасников инвестиционно-строительной деятельности заказчиков, проектировщиков, инвесторов, подрядчиков, а также должостных лиц органов власти, контрольных и надзорных органов. Нарушать закон нельзя. Будем жить по закону, будем проектировать по закону, получим нормальный, комфортный город для проживания. Спасибо.

-Яловий: Я думаю, що ми можемо подякувати всім трьом доповідачам за цікаві доповіді, доповіді, в яких піднято цілий ряд серйозних питань у містобудівній політиці міста. Я думаю, що ця постановка питань з боку доповідачів дасть можливість нам краще усвідомити ті проблеми, які є у місті в цій галузі.

 

 

  <---   26 Февраля  11 ч 59 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

Я просто нагадую. Тому, що дійсно ми з запізненням почали, що розпорядження, про яке готувались депутатські слухання... я не буду казати за форму, можливо вона не правильна, коли ми казали „розширене засідання Президії”, це ми ще будемо окремо дивитися на цю ситуацію, але розпорядження моє про підготовку і проведення слухань вийшло ще 19 лютого, і повідомлені були всі депутати. Дехто з депутатів встигли надати пропозиції, я, наприклад, бачу пропозиції комісії з питань охорони здоров"я та соціального захисту, з 8 пунктів, вони в плані цих слухань надали свої пропозиції. Я думаю, що такі пропозиції після цих доповідей у подальшому будуть надходити для узагальнення і можливо продовження роботи над цією темою. А зараз я хотів учасникам слухання запропонувати, якщо є бажання, висловити свою думку. Ми сьогодні, я думаю, рекомендації, або якихось певних рішень приймати не будемо, це початок нашої роботи над цією темою, але ведеться запис цих докладів і виступів. В подальшому ці матеріали, я переконаний, ляжуть в основу роботи наших депутатських комісій і підготовки відповідних рішень і виконавчому органу в тому числі. Тому я готовий надати слово, прошу. У мене Гриненко, Дейнега, Пабат, Щербаков, 95-й гостьова, Головач, Салюта, Романюк, Волков. Я нагадую, до 5-ти хвилин. Гриненко В.І.

-Гриненко: Прослухавши три доповіді, якщо чесно, я згоден з Щербаковим,  що воно нам нічого не дало нового. Трошки нам розказав Муховиков, що нема грошей і це зводилось до цього вся майже доповідь. Присяжнюк нам розказав нормативні документи і, як завжди, нас облаяв Черкмарьов, що ніхто нічого не робе. Але все, на що жалілися ці керівники, це все потрібно, щоб вони і робили. Не зрозуміло кому вони жалілися і що вони хотіли. Це їхнє питання, воно у них є і потрібно, щоб вони їх вирішували. Про те, що сьогодні місту дійсно потрібно - так це створити інвестиційний клімат, який можна було б сьогодні чітко визначити. Сьогоднішні інвестори не йдуть в Київ не тому, що там якась погода чи щось інше. У нас, щоб сьогодні відвести земельну

 

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 02 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

ділянку, треба рік чи два пройти всі „кола пекла” і всі знають про це. Про це ми сьогодні нічого не кажемо, але це ми все розуміємо. Москва пішла по більш правильному шляху. Всі привабливі ділянки вони вже зробили інвентаризацію і всі привабливі ділянки відразу виставляються на аукціон з усіма документами. Тобто, вже все. Конкурс на забудову зроблений, земля відведена; вже інвестор приходить тільки вкладає гроші. Сьогодні інвестору треба рік, два ходити по всіх інстанціях. При чому, якщо щось сказав Київзем, то це обов"язково буде навпаки сказано архітектурою. А якщо ще пройти архітектуру, то це взагалі непочатий край. Тому, що зняли одного архітектора, новий прийшов - свою концепцію ще не розробив. Не зрозуміло, що вони там роблять і яка вона буде для них? Район треба пройти, а потім ще інші інстанції. Тому, нам краще, щоб сконцентруватись на одному. Дійсно, є питання ті, які піднімали наші керівники. Але нам треба ще раз побачити як зробити привабливі інвестиції в м.Києві. Для цього є і оренда, право викупу оренди, і суборенда. Є механізми, які можна використати потенційно. Я хотів би ще наголосити на тому, що в м.Києві ми вже не раз це піднімали, давайте зробимо інвентаризацію всіх земельних ділянок Міністерства оборони. Подивіться що робиться. Міністерство оборони - це держава в державі. Воно саме собі виділяє ділянки, воно саме собі щось будує, продає ці ділянки. Вже половина Міністерства оборони вже немає цих військових частин. Давайте зробимо щось. Це наші резерви, про які ми завжди кажемо. Сотні гектарів у нас сільськогосподарських угідь Київської області знаходяться у Києві. Це хіба не наші резерви, які ми теж повинні використовувати? Скільки ми вже кажемо, і в Генплані написано, про відселення підприємств наших промислових, які лежать, чи впівсили роблять, які мають огромні ділянки. Як використовується ця земля? Якщо їм потрібно під їхнє виробництво 2-3 га, давайте залишимо і буде це одна ціна. Якщо ні - давайте надлишок, давайте другу ціну і економічними питаннями, чи давайте якось з ними працювати, щоб забрати цю ділянки і якийсь дім побудувати. Тобто, є у нас резерви, над якими можна працювати. Але я ще раз хотів наголосити, що наше слухання більше потрібно робити про те, як зробити більш інвестиційно привабливий Київ, щоб зробити, спростити ці проходження всіх інвесторів. Я вам кажу, хто сьогодні не випробував, що таке виділення земельної ділянки в м.Києві, той не знає, що це таке.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 05 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

Я вам скажу, що це нереально получити в м.Києві земельну ділянку. Про яких інвесторів і про які гроші йде розмова? І давайте про це ж більше казати. Хто сидить і хто за це відповідає - хоч нехай би вони прийшли. Отже прийшли від Київзему до архітектури, до комісій, до всього іншого і потім вони б сказали, вони б поважати перестали. Тому, давайте подумаємо, що зробити треба від Київської міської держадміністрації, що треба зробити нам, депутатам. У нас  же всі заступники, Володимире Борисовичу, архітектура - заступник, земля - заступник, він же тільки голові підпорядковується. Якщо б вони підпорядковувались, та сіли, та зібрались у трьох, всі ці питання вирішили, які вони сьогодні підняли, то втрьох би зібрались та вирішили. Хто це буде робити і коли, і які кошти потрібні? Та покажи депутатам, виділимо кошти і будемо вирішувати ці питання, але ж кожний тягне віз до себе і всі скаржаться, що воно не вирішується.

-Головуючий: Дякую, Володимир Іванович, за емоційну і таку цікаву доповідь, я вибачаюсь, виступ.  Наприклад, сьогодні проблема інвесторів в Києві, мене особисто і більшість нас тут практично не цікавить. Ми від інвесторів сьогодні відбиваємося. Володимир Іванович, у нас сьогодні інвесторів багато, у нас на сьогоднішній день інша проблема. У нас немає комплексного розвитку міста. У нас на сьогоднішній день виділено земельних ділянок на 6 млн житла. Чи ми забудуємо ці 6 млн.житла в найближчі 2-3 роки - Я не знаю. Були поляки, цікава делегація, вони розповідали, як їм відводиться земля, і ви знаєте, у них ще складніше відводиться, як не дивно. Ми думаємо, що там у них все краще і швидше вирішується. Це дуже обережно підходити треба і, не дивлячись на те, що складнощі, можливо деякі процеси і треба спрощувати, але на сьогодні роздавати землю наліво, направо ми вже не можемо, на жаль на сьогоднішній день. Це ви правильно поставили питання. До цього часу другий раз проголосовано питання на Верховній Раді про розмежування земель, це стосовно Міноборони, сільгоспземель і таке інше. Воно  не вирішено ще на державному рівні, не підписаний на сьогоднішній день закон, щоб ми могли приступити до цих процесів. І, на жаль, враховуючи цю позицію, ми не можемо вийти на ці землі. У нас немає проблем на землю з інвесторами, я ще раз кажу, що у нас конкурси проводяться. От треба чи Європейську площу реконструювати, чи іншу - у нас інвестори находяться і черга стоїть цих інвесторів.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 08 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

(шум).

-Яловий: Наступне слово надається Дейнезі, прошу.

-Дейнега: Ви всі знаєте, що інколи при виділенні земельної ділянки трапляються об"єкти нерухомості, власність яких зовсім неврахована в цьому процесі. Це може власність бути як комунальна, приватна так і державна. І комісія з власності, ми подаємо проект рішення з цього питання і пропонуємо питання власності, які виникають інколи на земельних ділянках, вирішувати не потім, а паралельно і до цієї процедури пропонується враховувати точку зору управління майна міста і комісії по власності. Проект рішення надається. Дякую.

-Яловий: Пабат, прошу.

-Пабат: Прослухавши такі змістовні доповіді у мене склалося враження, що це заїжджі якісь люди, з закордону приїхали нам студентам розповідати взагалі проблеми, які можуть бути проблеми в містобудуванні і в землевідведенні. Повністю три різні доповіді, три різні думки і жодної економічно обґрунтованої, зваженої пропозиції, на жаль, ми сьогодні не почули. Більше того, немає те, що ви казали про інвесторів... Справді, у нас ми від інвесторів відбиваємося. Але чи пропонуємо цим інвесторам те, що необхідно місту на сьогодні і не в центральній частині, а на околицях? Чи заставляємо їх робити соціально-необхідні об"єкти. Тому, що інвестори, які хочуть будувати житло - їх мільйони, це точно, інвесторів, які хочуть зробити Європейську площу, - їх теж достатньо. А чи є інвестори,  які хочуть зробити Гната Юри вулицю, зробити розв"язку цього трамвая, чи є інвестори, які хочуть зробити в"їзди в місто Київ такими, які вони потребують. Тому у мене пропозиція наступна: хотілося б на наступні наші слухання узгодженні пропозиції з економічним обґрунтуванням, які ми могли виносити на сесію, могли враховувати в бюджет

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 11 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

і це б дало можливість нам просуватися більш швидко. І хотів би в цих узгоджених пропозиціях почути роль районної влади, районної адміністрації. Тому, що на сьогоднішній день іноді приходиться так, що ми дізнаємося про ділянку, яка відведена, тільки тоді, коли там паркан і будується 2 чи 3 поверхи. Ми не можемо розрахувати такі речі, як завантаження шкіл, дитсадків і, що саме головне, розвиток транспортної та мережі теплової, постачальної, електричної. Тому, що сьогодні розробляти (у мене в окрузі 9 хрущовок) я не можу розробляти; тому, що у мене вже виросли 4 багатоповерхових будинки. Туди залучати інвесторів практично неможливо. Тому я за те, щоб були узгодженні пропозиції з економічним обгрунтуванням. Дякую.

-Яловий: Дякую, депутат Щербаков.

-Щербаков: Я дякую за можливість вислухати цікаві виступи керівників і підтримую всіх, хто виступав. Це погано, що ми відбиваємося від інвесторів, а не залучаємо їх. Це менталітет. Я не кажу про вас, чи про міського голову. Хтось заперечить із присутніх, що це не так. Ви мені скажіть, а Євпропейська площа, а Червоноармійська, а Майдан - там що у законному порядку чи був, чи існує, що земля була відведена?

-Яловий: По Європейській площі в законному порядку...

-Щербаков: Це риторичне запитання. Риторичне запитання - це запитання, яке не потребує відповіді. Там земля у законному порядку була відведена. Може ви скажете, що управління Голиці сплатило 2 млн чи 10 млн штрафу? Тому, що він таки будує. А у законному порядку заступник міського голови не може відвести землю. Тому зараз прокуратура це насадила, (нерозбірливо) під тиском прокурора виписує штраф. Сидить Герой України, президент найбільшої в Україні будівельної компанії. Чому він штраф платить за те, що будує без дозволу?

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 14 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

За будівництво без дозволу. Тому, що в законному порядку пройти ці жорнова неможливо. Ми створили новий порядок, який відповідає законодавству. Поклали в основу принцип, як я казав тоді на сесії, проти долали, що це принцип труби. Подала зацікавлена особа заяву, на виході через місяць повинна бути відповідь. Так, чи ні? А тепер я скажу, Василь Федорович, поважаю ваш досвід, але, я на своєму прикладі скажу, бо я така ж сама людина. Відвели вже рішенням Київради земельну ділянку з двох боків обмеженої вулицями, залишилося довідвести, щоб комплексну забудову зробити, ще одну земельну ділянку, щоб там ніхто нічого не урвав..., ми розробили на Троєщині, я маю на увазі. Згідно з нашим Порядком два тижні дається на... Я свій приклад кажу.. на висновок. 4-го грудня я подав цей висновок, Василь Федорович підтвердить, що ми з вами спілкувались, і ви кажете, що я не знаю, коли це Чорний? видасть. 4 грудня. Грудень - повний, січень - повний, лютий - повний. Два тижні дається. 3 місяці, скоро буде 4 місяці. 4 місяці я не можу отримати висновок, коли я з вами декілька разів зустрічаюсь... Я того вже Чорного... То він у декреті, то він захворів... То я задаю запитання, якщо я не можу отримати продовж 4-х місяців висновок від Головного управління архітектури, що робити людям з Хрещатика, а що роботи людям з Троєщини? Казав Гриненко, що це не можливо пройти. Замість того, щоб підтримати, ви кажете, що він інвесторів відбиваєтесь. Це менталітет. Володимир Гнатович, ви кажете, що ми відсунули цим порядком Генплан. Я перепрошую, ви сказали, що там написано, висновок Генплану є необов’язковим. Я, як один з групи співавторів кажу, що ви не сказали другу половину цієї фрази, яка записана у рішенні Київради у положенні, що не є обов"язковим, а перша половина звучить, що висновок інституту Генерального плану є обов"язковим і докладається

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 17 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

обов"язковим і докладається до клопотання. От на якій стадії ми заклали цей висновок, а потім під тиском чи ризиком написали: до створення комунального підприємства, цей висновок не є обов"язковим, але рекомендованим. Пройшло більше півроку, чого не створили комунальне підприємство, які проблеми, 10 варіантів створення, то створіть, але в нашому порядку записано: висновок генплану потрібно подати ще до клопотання, тобто людина, яка іде з пропозиціями, побачила на Хрещатику вільну земельну ділянку, хоче тут щось побудувати, вона повинна піти туди, перед тим, як звернутись до Київради і до цієї заяви додати клопотання. Так у нас у порядку записано. Це порядок,  виписаний виключно на законі, а закон там - принцип труби, подав заяву і через місяць отримай. Де ж який місяць,  коли 4 місяці я не можу висновок один отримати, а ще ж треба розробити план, проект відведення і ще  й інші ж погодження. А Управління державної безпеки чи екології, воно ж без вашого висновку не бере до роботи, просто не бере. То 4 місяці я вас чекаю, а потім 3 місяці йому чекати, бо він каже мені ваші 2 тижні не указ, в мене є закон, 3 закону, і кожний дає йому ще місяць. Але, взагалі, я хочу ще сказати такі лічностні фактори є. Чому ми про нього мовчимо. Ми кажемо, не можна відводити і тут цифри. Резерв треба створювати, цифри навели такими, 100 га за радянських часів, коли будували 1,200 - 100 га в рік освоювались. А чому ми не говоримо про лічні  фактори, чому ми мовчимо, ми ж кожної сесії відводимо одній особі юридичній чи фізичній, це ж яка різниця - 20 га, 50 га, 150 га, 300 га, 1100 га в одні руки, чому про це ніхто не каже. Це що не проблема? Хіба це не проблема для міста Києва в таких темпах роздавати, яке резервування. Ви сказали, що не будемо роздавати наліво, направо. А що ми робимо, ви прийшли і кажете на комісію, там вже людина збудувала, щоб штраф не платити, та давайте вже. А чому ви не скажете, чому вона збудувала, хто їй дозволив збудувати, то ви прийшли, щоб підтримати. Ну це ж наш поважний депутат і т.д.

-Головуючий: Якщо  риторичне запитання, то не  треба.

Доповідач: Це те, що не треба казати, що досить нам роздавати землі ліворуч, праворуч. Досить, але ж  ви тоді не стійте в переді попереду цього процесу роздачі. 15, 20, 50, 100, 1000 га, условно,  ви очолюєте цей процес. Хіба це не так?

 

  <---   26 Февраля  12 ч 20 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

цей процес хіба це не так?

-Яловий: Не так.

-Щербаков: Я член земельної комісії у мене є своя думка. Стосовно права продажу оренди. Коли все посилається на Москву то сказав Пабат, і я про це знаю... Є декілька моментів, по-перше, Москва це суб"єкт федерації. У них є своя дума, яка видає свій закон і в цьому законі написано, земля не продається, а продається право оренди. Але під цим правом розуміється, що людина купує дозвіл на будівництво. А ми хочемо продати, а потім півтора -два роки щоб людина бігала, платила гроші у Бабушніка - 500 тисяч за містобудівне обгрунтування без всякої певності що Київрада чи комісія проголосують "за" чи на кінцевому етапі хтось не зніме на довивчення. Що ми хочемо продавати? Але згідно з нашим законодавством, я переконаний, ще раз системний аналіз законів земельного кодексу, цивільного кодексу, плати за землю, закону про оренду землі і земельного кодексу не дозволяє продавати право оренди. В законі про плату сказано, що об"єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата справляється у двох видах: земельна плата і (нерозбірливо), стоїть крапка. Далі. У якомусь кодексі сказано, що можна право продавати, але орендареві це право надається. Орендар може своє право продати за дозволом власника, а Київрада не може продавати. Ви на це шукайте інші підходи. Василь Федорович, я ще раз кажу, основна мотивація в вашому управлінні - відсутність розроблених планів ПДП. Але плани ПДП відсутні для всіх, а кожної сесії ми відводимо по 300 ділянок. Ваш виступ стосовно конкурсів проектів перед наданням земельних ділянок. Я з цим не можу погодитись. Що значить, конкурс проектів перед наданням земельних ділянок. Це значить збирається декілька осіб, які хочуть збудувати, платять солідні гроші за проект і один тільки з них повинен отримати право. Це можливо взагалі? Друге. Генеральний забудовник. Ваша теза про створення генеральних забудовників, це взагалі пряма заборона

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 23 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

реалізовують своє право на землю. Що таке генеральний забудовник? Скільки їх повинно бути в Києві? 200-300? А інші що повинні роботи? Йти до тих Генеральних забудовників, я вже на кажу про те, хто їх буде визначати. ПДП. Дійсно, якби у нас було місцеве правило забудови тоді на кожну вашу пропозицію розробити містобудівне обгрунтування, я відкрив би ваш, який ви розробили ДБН, і сказав, що містобудівне обгрунтування розробляється у випадку, коли відсутні місцеві правила забудови. Я вас прошу, давайте нам швидше місцеві правила забудови, щоб ми проголосували, щоб більше ви не давали зацікавленим особам припис, розробити містобудівне обгрунтування, це дуже серйозна справа. А далі, виникає запитання про ПДП. Бачете, нормативні строки розроблення за 1 рік 500 га. А на Печерську трошки і 2 тисячі. Де ці правила ПДП. Треба якесь прийняти принципово серйозне рішення. Відсутність детального планування це грунт для корупції це ж всім зрозуміло. В яких рекомендаціях місцеві правила забудови і планування території це нагальна проблема без якої... це локомотив і рушій, і що завгодно.

-Яловий: Я хотів би надати слово Романюку - голові Подільської районної ради і голові адміністрації, для виступу і потім далі ми з вами порадимося.

-Романюк: Хоч перший раз ми відчуваємо десь спробу відверто говорити про землю. У нас, чомусь земля покрита, мабуть, якимсь килимом. Це виходить із чого, щоб добро правити треба мати три речі: майно, фінанси і землю. Я не хочу говорити про місто, воно все це має. Але я думаю, що ви ображаєте райони. Тим більше, ми абсолютно... Це єдиний комплекс. В даному випадку майном ви нас наділили

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 26 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

і в даному випадку майном ви нас наділили, фінансами ви нас наділили, а ось по землі - тільки контролюй виконання земельного законодавства. Ну як я можу контролювати, як голова, якщо в мене немає повноважень, абсолютно ніяких до цієї землі надання її. Тому я просив би, коли буде приніматися рішення, ми проект цей читали, він абсолютно, якщо тим більше Олександр Олександрович зробив спробу створити і каже ми зараз створюємо земельні підрозділи в районах, ну хіба по капітальному будівництву підвели, коли ліквідували управління капітального будівництва і створено 10 капітальних відділів в районах. Хіба зменшилось будівництво в районах, в місті. Ми ж вирішуємо одне питання, законодавство повинно бути тут. Оце міська рада, але ми як приводні ремні повинні сприяти тому, щоб приходить до мене той же інвестор, я йому розказую, і будинок є, і все, а по землі роками не можна відвести даже один взяв і зніс той же кінотеатр, а сьогодні не може будувати, тому що не вирішили питання земельні.

Друге, немає системи в цій ситуації. Я підтримую Муховикова і всіх інших доповідачів, мені кажуть треба зупинити будівництво, треба мати ПДП. Люди добрі, це перехідний період, чи любий період, якщо є ПДП не треба вже міська рада, можна тоді повністю віддати даже на райони, нехай відводять, воно погоджено практично все, що там буде. Це ж логіка виходу з цього. А в нас, ми даже заказали в 4 ПДП, в нас роками це робиться, ну хіба може бути тоді якась система.  Немає цієї системи,  тобто ця система повинна бути. Правильно була думка сказана - прислуховуватися до сусідів, де є вільна ділянка і що будувати. Чому в нас появилася сьогодні проблема Стального граду, чого появилася проблема парку ( нерозбірливо), все вже я по своєму району кажу. Чому? Тому, що не прислуховуємося, іде будівництво, а потім ідуть протести і т.д. і ми ход даємо задній.

Третє, порушників ми згідні контролювати, але давайте в місті Києві приймемо рішення, він з задоволенням штраф платить 100, 200 або 300 грн. Він з задоволенням каже, давайте я дам ще стільки, давайте штраф. Скільки зробив (нерозбірливо) тому, що паркан поставити там більше штрафу, але не законно поставив, оштрафувати за це діло треба так, щоб він не робив, треба ввести це і на території міста дуже сер"езно цим впливати, що ж ми панькаємося, незаконно установлюють, нікого не питають, законно треба убирати його, треба пройти аж до Верховного Суду. Хіба це правильно? І ми це відчуваємо. Далі

  

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 29 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

і ми це відчуваємо. Далі, дали нам повноваження трохи (нерозбірливо) , тобто зробили з нас практично, знаєте, як старшого двірника, вибачте мені за це слово. Ми майно продаємо, ви установіть тарифи, конкурсні об"єкти виносьте на конкурси разом з нами чи з кимось, але не  відлучайте нас  від цього життя. Ми абсолютно получаємо придатки не ті, які повинні бути і сприяти і управлінню і т.д. Управління каже створити і добавити 50 чоловік за рахунок того, що Олександр Олександрович практично по 10 по 5 на район. 10 добавить і посадить в управління, щоб вони працювали і землі в районах вирішували. Хіба це може бути? Ці підрозділи повинні бути в структурі нашій, вони несуть відповідальність перед нами, а ви нас спитайте, як голів за це і контролюйте нас. Тоді це буде правильно. А так, розумієте, дав і забирає. Каже, оце вам дали пунктом 1.2 всі повноваження, але ми можемо і самі прийняти рішення. Ну вибачте мені, тоді я ,абсолютно, хто я получаюся? (нерозбірливо)  відмінити, да, але якщо я прийняв рішення на сесії і це сесійне рішення, то вибачте мені, тоді заберіть. Не треба так гратися, ми просто втрачаємо силу і тоді відповідати тим бастовщикам чи забастовщикам, вибачте мені, демонстрантам і т.д. Це буде тоді єдина, єдина лінія. І останнє, викуп - торгівля землею. Я вам скажу, не знаю чи знаєте ви, але ви багато надаєте земельних ділянок під індивідуальне будівництво. А ви знаєте за скільки продається потім ця земля, нічого не зробивши. Не знаю, прийдіть і подивіться, хто продав. Не треба будувати, відразу квартиру можна получити, а може і більше. Тому, якщо продав, продає місто, то першим покупцем цієї землі повинно бути місто. Не хоче місто купити - продавай сусіду. Тоді це буде правильно. Правила гри - система повинна бути в цій системі. Чому ми починаємо один одному, розумієте, пояснювати. Тому я хотів би і закінчити тим, не забувайте про райони, вони не хочуть гіршого, але ми повинні разом з вами зробити так, щоб дійсно земля використовувалася  вірно, забудовувалась нормально і приносила прибутки і місту і району. Дякую.

-Головуючий: Я дякую. Шановні колеги, Олександр Олександрович зібрав терміново нараду на 12.30. Тому я прошу заступників голів, хто тут присутній, і голів районів підійти на нараду. Ми продовжимо

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 32 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

Я думаю, хтось з членів Президії продовжить вести наші сбори. Слово надається Головачу, підготуватись депутату Товстому.

-Головач: Якщо підсумуючи те, про що виступали доповідачі і інші, то виникає перше питання, що у нас нема... І тому виникає як же зробити, щоб у нас щось було. Перше питання, ті проблеми, які називали, вони мають дійсно, мають комплексний характер, а у нас відбувається замість комплексного вирішення всіх цих проблем у нас має місце хаотичний і досить незрозумілий характер  забудови і вирішення земельних питань. Для того, щоб подолати цей хаотичний характер треба і підійти до цього питання до комплексного вирішення цього питання. Тому, я пропонував би, щоб нарівні міського голови була створена відповідна рада з питань містобудування та землекористування і цю раду повинен мабуть, можливо, все-таки, очолювати особисто, міський голова для того, щоб визначались основні напрямки містобудівної і земельної політики у м.Києві. Ми бачимо, дійсно, три доповіді, різні доповіді і складається враження, що вони разом не збираються, один одного не слухають, один одному не вносять пропозиції. А для того, треба заставити працювати комплексно і комплексно вирішувати ці проблеми. Я вважаю, що такий орган, його створення, він буде досить корисним. Вони будуть визначати основні напрямки цієї політики, вносити пропозиції і комплексно доопрацьовувати. Я би запропонував більше звернутися до критики самих себе і Київської міської ради. Чому? Тому, що виключні повноваження вирішення земельних і містобудівних питань віднесено земельним кодексом і іншим чинним законодавством до Київської міської ради. Якщо ми навіть, звернемося, до повноважень постійних комісій і земельної комісії, то вона повинна розглядати, попередньо готувати і контролювати виконання цих рішень виконавчим органом.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 35 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

коли ми критикуємо виконавчий орган то ми критикуємо досить абстрактно. Виникає питання, а коли ми їх заслухали по конкретному питанню, які ми конкретно, внесли проекти рішень по вдосконаленню цих питань. Тому, повинні ці питання, так би мовити адресувати у свій адрес. У зв"язку з цим виникає питання, що процес треба вдосконалювати. Але його знову треба вдосконалювати, не аналізи проводити, а закінчив би це питання рекомендацією тими, що потрібно розробити план заходів, або концепцію по вдосконаленню землекористування і містобудування в м.Києві. Потрібно хоча б якийсь концептуальний підхід, визначені, які повинен бути проголосований на рівні Київради, а потім вже давати завдання виконавчому органу в якому напрямку, що розробляти. Тому, що навіть питання конкурентних засад розробляє хто, як хоче. В дійсності, у нас конкуренція існує і досить жорстка, як ми побачили на прикладі. Але тільки тіньова. Легальної, прозорої, офіційної конкурентної засади, у нас немає. Але конкуренція є. Райони також вирішують питання, там теж конкуренція. Щоб пройти зеленбуд району так там зовсім страшна конкуренція. Вони зовсім не відлучені від цього питання. Тому, я за те, щоб ці питання були, конкуренція легальна і прозора. Для цього прийняти відповідну концепцію і план заходів. А потім вже давати завдання. Тепер кортко, чого у нас не має. І що є в законі, що Київська міська рада повинна безпосередньо вимагати і чиї це повноваження? Стаття 9 земельного кодексу. Там всі повноваження Київради і вона повинна себе питати, чому вона не займається організацією землеустрою. Там прямо записано: організація землеустрою. І окрема глава 31 земельного кодексу, де визначено, що включає в себе землеустрій. А якщо ви прийдете на земельну комісію, то побачите, що закінчується питання тільки... Прийняли рішення кому, що, провели конкурсний розгляд питань, зняли, передали, довивчили, на цьому робота комісії закінчилась. І питання інші, конкретні, які мають нормативно-правове регулювання воно не розглядається. Тепер, чого у нас немає. Беремо закон про планування і забудову територій. Схеми планування територій, ст.11. В першу чергу, зонування територій під забудову. Воно повинно бути обов"язково

 

 

   <---   26 Февраля  12 ч 38 м 55 с   ----  Второй стенограф  ---->

 

під забудову, воно повинно бути обов"язково , нема хто з Київради, і де було внесено рішення і виконавчий орган запитали: - де  зонування територій і те, що воно в генплані не може бути - це закон зонування територій. Детальні плани територій - тут у нас виявляється досить цікаве питання. Частина 2 статті 13 із закону про планування і забудову територій, там прямо записано, що рішення про розроблення детальних планів територій приймаються радами за поданням,  сказано виконавчих органів і Київської міської державної адміністрації. У нас райони - парад суверенітетів на розробку ДПТ (детальних планів територій). Я хочу спитати, на якій підставі і хто їм дозволив витрачати бюджетні кошти без рішення Київської міської ради на розроблення детального планування території. Абсолютно, хто спитав, яка комісія, хто запитав. Тому, що розробка детального  планування територій повинна бути прийнята радою на підставі генерального плану і зонування територій. Якщо не має зонування територій, воно не вписується, яке ж детальне планування територій. Виникають далі питання.

 Тепер місцеві правила забудови. Стаття 22  цього ж закону . Місцеві правила забудови для Києва є обов"язковими, для інших міських рад вони не обов"язкові, для Києва - обов"язкові. Якщо вони для Києва обов"язкові, а їх відсутність, тоді  містобудівне обгрунтування. Всі земельні питання, які ми приймаємо рішення через 10-15 років можна йти до суду і виграти суд за те, що ми прийняли невірне рішення. Не було містобудівного обгрунтування із-за відсутності місцевих правил забудови. І тому питання, місцевих правил забудов, хто запитав виконавчого органу чи самі розробили, що були місцеві правила забудови. В їх немає цього питання. Тепер питання знову районів. В Земельному кодексі, в законі про місцеві самоврядування визначено, що повноваження районних в місті рад визначається міськими радами. Ми повноваження ці не визначили їхні, а в зв"язку з тим, що ми не визначили, вони беруть то ПДП розробляють, то зеленбуд  приймає участь у вирішенні питання, то зовсім різні речі відбуваються. І тому ми повинні визначити їхні повноваження і сказати, якими повноваженнями їх надаємо для того, щоб не було хаотичного розгляду питань. Тепер питання з приводу, так сказати, конкурентних засад. В законі про оренду землі, там чітко зазначено, стаття з приводу

 

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 41 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

там чітко зазначено, ст. 16,  жаль нема Віктора Захаровича. Є? Слухай уважно. Там сказано, що у випадку надходження 2 чи більше заяв, або клопотань то обов"язково повинні бути конкурентні засади, конкурс або аукціон. Виникає питання, а якщо я сам знайшов? Виникає питання ти що ти знайшов? Свою землю чи землю територіальної громади? Безперечно, не свою ділянку знайов, а територіальної громади. А тоді відповідно до земельного кодексу ст.9 пункт "є", ми повинні інформувати населення про надання ділянок. Ти знайшов, то проінформуй є бажаючи чи ні. А ми знаємо, що якщо навіть не інформуємо то вже на комісії виникають конкурентні засади. І тому, в принципі, всі питання надання оренди мають під собою повне підгрунття дотримання конкурентних засад. Виникає питання, яким чином. Треба детально це питання вивчити і прорегламентувати. Тому, що в цьому законні сказано, що порядок проведення в конкурсі визначається законодавством. Виникає питання, в якій мірі і як, ми можемо регламентувати проведення цих конкурсів. Що я пропонував би ще. Про фінансування. Якщо ми звернемося до законодавства про планування і забудову територій там також зазначені джерела фінансування. Не треба їх видумувати. Там перераховано, що з міського бюджету може бути фінансування і сказано, інші джерела не заборонені законом. І тому, питання проведення конкурсів інвестиційних з приводу розробки містобудівної документації виконання землевпорядних робіт є всі підстави необхідність проводити відповідні конкурси. І тому, посилання на відсутність коштів вона не має під собою відповідного підгрунття. А якщо по великому рахунку то, щоб не було тіньового проходження і кошти за тіньове проходження платяться то краще, їх сплатити до бюджету, і тому треба організувати належні інвестиційні конкурси. І тим, хто вже на собі відчув, називалися конкретні особи, то я думаю, треба ініціювати питання, щоб дійсно були, конкурентні конкурсні умови в цілому розробки містобудівної і землевпорядної документації. А для цього, щоб воно відбулося потрібно було б хоча би на рівні виконавчого органу і Київради створити відповідну робочу групу. Для цього питання, пропозиції знову у нас мають хаотичний характер. Я пропонував би, щоб Президія, міський голови і його заступники зібралися і вирішили питання

 

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 44 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

і прийняли питання. Якщо ми вольове рішення не приймемо, ви знаєте, не жди сподівоно волі. Дякую.

-Яловий: Наступне слово надається Товстому В.О. Я з вашого дозволу, якщо у вас немає заперечень просив, Володимир Володимирович, продовжили слухання в ролі дирегента. Я з вашого дозволу підійду на ту нараду, яку проводить Олександр Олександрович. Товстий, прошу.

-Товстий: Було три доповіді. Я хочу ще раз підтвердити те, що говорили виступаючи, що доповіді були різні, не зблоковані, не об’єднані і можна зробити висновок, що якого конкретного напрямку у розвитку містобудування майже немає. Якщо зробити аналіз подивиться, що у нас твориться в місті зараз і самого себе чи у вас я запитаю? Куди ми місто розвиваємо? За окружну дорогу, в межах міста. Якщо подивиться, що у нас в місті взагалі твориться то я хотів би зробити другий акцент. У нас скрізь написано землекористування, потім містобудування. Я хотів би зробити акцент містобудування, потім землекористування. Визначити пріоритети, що ми будемо будувати де, скільки, а тоді вже земля. Кірпа захотів будувати міст, ось міст, а потім вже оформляється земля. Хоча резервування територій, я підтримую це стовідсотково. Забудова старих 50-60 років. Сьогодні міський голова чітко поставив завдання, знесення цих будинків через те, що вони сьогодні аварійні. Мова про це йшла десь місяці три тому. Хто сьогодні хоч палець о палець зробив в цьому напрямку. Хто визначив межі, в межах яких вулиць це потрібно робити. Скільки є таких районів, які площі, скільки людей треба звідси відселити. Як вплине ця нова забудова на стан існуючих інженерних мереж. Якщо ми знесемо 5-типоверхівки і поставимо там 20 поверхів чи 18, людей стане більше жити підводи інженерних мереж повинні бути. Магістральні мережі, які сьогодні існують в місті, вони витримають це все, чи ті колектори велечезні теплові мережі і т.і. прийдеться будувати по новому.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 47 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

мережі і т.д. прийдеться будувати по-новому. Такий аналіз потрібно робити в обов"язковому порядку. І каналізацію, водовод і  електричні мережі, маса із телефоном і інше. Я вважаю, що такі проробки потрібно провести або за бюджетні кошти, або за кошти  якогось крупного інвестора. Але, якщо цей крупний інвестор зробить такі проробки, то вже ж тоді якійсь другий забудовник не ввійде у цю тему. А тільки буде з його дозволу робити. Я вважав би, щоб це все-таки взяв на себе, ну от сьогодні наша архітектура. Єсть у них сьогодні центр містобудування там, довольно солідна фірма, там 200 чоловік сьогодні працює і вони б могли зробить таку роботу. Не так просто буде, як задумали, відселить людей із старих будинків. В нас абсолютно  не має для цього законодавчої бази. Треба, щоб хтось організував це все, треба готувати закони, проводить їх через Верховну Раду, через те, що якщо ми захочемо відсилить будинок і там в квартирі 40м сьогодні проживає 3-4 сім"ї, такі випадки є, чи проживає чи прописано, то згідно нашого житлового кодексу ми кожній сім"ї повинні надати окрему квартиру згідно нормативів, записуємо 13,5 м і 40м квартири треба бути віддавати 200 чи 300 м квартири. Де б угодно, можна на Троєщині, можна поряд. Потрібно готувати закони, щоб можна було б робити відселення з існуючих будинків. Без цього ми нічого не зробимо. То, що була мова тут про кадастри - містобудівний кадастр, земельний кадастр і взагалі це ув"язка генплан, Головне управління земельних ресурсів,  архітектура, хтось треба, щоб або заступники голови адміністрації або хтось, брав би на себе таку ув"язку і хтось з цих 3, я вибачаюсь, як їх назвать наших монстрів, щоб їх хтось один ув"язував, вони ж кожен працює сам по собі і попробуйте нехай Чекмарьов попросить взять кадастр - виписку у Муховикова. Ого, так вони й дадуть. У нас не має абсолютно підоснови, вона давня десь 20-30 років. Береш підоснову, а там не нанесени будинки, які там 10-12, а за 5 років і мови не має, що там щось нанесено єсть. Давно стоїть питання інвентаризації землі.

-Головуючий: у Вас ще 1 хвилина.

-Доповідач: Так, я Вам вдячний. Ніхто нікого не перебивав, ви виступали 15 хвилин до речі. От ви особисто. Дякую, я довго говорити не буду.  Інвентаризація землі - потрібно робити в обов"язковому порядку. Це величезна робота. Це робота не одного дня і вона вимагає кошти. Але я вважаю, що ті проекти, які зараз  пропонує Тернопольський на продажу, вони принесуть кошти ті, за які роботу можна робить. Правила забудови обов"язково треба щоб вони були.

Права районів. Дійсно, сьогодні районам обов"язки начіпляли, масу, а прав то у них ніяких немає.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 50 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

 прав у них ніяких немає. Вони сьогодні на земельні питання аж ніяк не впливають. Може експеримент, хочете Ковалєнко, ну  давайте йому таку можливість дамо, нехай бере і править у себе по повній программі. Я думаю, що гірше не буде. Але ж я  розумію, що депутати Київради, що мабудь  9\10  - будуть проти такої пропозиції.

Договори оренди . Сьогодні , це строки проходження  кадастрових справ, коли замовник  доходить до  будівництва. В нас після  проходження  кадастрових справ вже 3 місяці іде, як мінімум, підготовка договору оренди і виносу ділянки в натуру. Я пропоную Київзему сьогодні, замовник буде нести ризики за свої власні кошти, готуйте до оренди ще до того, що кадастрова справа буде готова. Виносьте йому в натуру все, надрукуйте, щоб він тільки пішов до Щербакова і там поставив підписи. Що ви думаєте, що замовник не погодиться на цей ризик, погодиться. Та ні ж , не так. От кадастрова справа, а потім  ждуть, поки місяць, оскільки , поки ми випустимо рішення, аж тоді тільки вони починають це все робить. І обратно відтягуються строки будівництва і т.д. В мене все, і я дуже вдячний за те, що ви мене слухали. Хотілось би, я думаю, що це не останні слухання в нас, я думаю, що вони будуть продовжуватися і ще раз кажу, що доповіді були такі теоретичні, всі 3 доповіді - більше була теорія, ніж практика. Я хотів би, щоб виступили фахівці, наші водоканал, щоб виступив, "Київенерго" - щоб виступив на цих слуханнях, щоб розвили  в більше такому прикладному плані те, що ми зараз бажаємо послухати і що ми з цього хочемо мати. Дякую.

-Головуючий:  У нас на виступі - Салюта, Легеза. Легезу ми не бачимо, мабуть він письмово надіслав. Салюта, будь ласка, 35.

-Салюта: Вельмишановні колеги, я розумію, що сьогодні тут залишилися тільки ті люди, які дійсно можуть , думають , що ми що небудь зробимо, але я дивлюся, що в нас залишився Володимир Аврумович, це дуже добре, тому що мабуть тоді дійсно щось може змінити в цій ситуації, яке один з величезних забудовників ті, які впливають на цю ситуацію. Я хотів би сказати, що щоб ми не говорили, а силою в цій справі є демографічні процеси. Вони в світі демографічні, вони збільшуються, якщо ми з вами не можемо демографію змінити, то змінять  з Азії нам. І все буде добре. Але не буде нас. Це перше, по-друге , уже всі проходили. Що ж економіку цю штовхає. Це перша економіка була олігархократична, колись був царь, король і т.д. Тоді було все зрозуміло, далі вона стала демократичною.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 53 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

далі вона стала демократичною. Ми також її проходили ту економіку. Всі хтось щось робив. Зараз ми прийшли до олігархічної економіки. Тому такий у нас безлад. Тому, що у нас тут грошу, олігархи роблять своє. Але у світі вже пройшли олігархічну схему. Тому я сказав про Володимира Аврумовича, він вже знає, що потрібно робити, він вже пройшов всю цю справу. Зараз весь світ прийшов до соціалізації в економіці. Тому, це ще говорив Ісус Христос в Біблії - соціалізація економіки. Якщо ми зараз не продумаємо про соціалізацію то ми нічого з вами не зможемо зробити як старійшини в м.Києві. Ми повинні робити. Ми повинні дати якісь конкретні пропозиції для цієї справи. Ось одна з них. Ми в своїй комісії розглянули і дали пропозиції. Ми повністю забули про те, що це соціалізація це наш рівень. Вона складається з освіти, культури, з медицини і все, що пов"язано з соціальними процесами. Якщо ми не звернемо уваги при розподілі землі на ці процеси то ми будемо мати те, що маємо в місті. Зараз ніхто не думає про те де будуть далі будуватися лікарні, де будуть інститути. Про це в першу чергу нам потрібно подумати. Звісно, тому що зараз дуже важко тому, що олігархічна система в економіці на першому місті. Але вона не відійде. Тому, що вона не може бути присутня. І тому, наша комісія зробила ряд поправок, який би ми хотіли бачити у цій справі розподілу землі. Ще, я хотів би, щоб ми дуже уважно і зважено подивилися згідно закону на введення аукціону на землю. Всі розуміють олігархічну систему аукціону. Нас всього 90 депутатів тут, ми мабуть повинні подумати не тільки про себе, а ще про когось. У мене все, дякую.

-Головач: Є така пропозиція, виступить Волков, а Володимиру Аврумовичу надати

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 56 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

надати можливість виступити з заключним словом.

-Шилюк: Я буквально одну хвилину. Я хотів би зупинитися, як робив доклад Муховиков. Якщо ви звернули увагу де він сказав, що короткострокова оренда це 15% від вартості землі, а до 5 років це 20% від вартості землі. Я так зрозумів, що за 5 років можна цю землю вже викупити. Київзем у нас дуже слухняний, як виконавець адміністрації і команда поповнити бюджет, під козирек і... оренда, як можна більше відсотків більше буде поступати у бюджет. Де тільки можна більший відсоток. Я рахую, що це не зовсім правильно, по одній причині, я від будівельників хочу сказати. Сьогодні в м.Києві відсутня програма будівництва соціального житла. Повністю ми не плануємо соціального житла. В м.Києві стоїть черговиків стоїть 220 тисяч. Тому, моя пропозиція, все-таки, до цього питання обов"язково вернутися. І якщо навіть буде від Київзему висунутися програма про надання в оренду землі де будуть якісь відсотки, якщо приймемо ми на сесії підтримуємо цю програму треба враховувати на ті ділянки де буде будуватися соціальне житло. Дякую.

-Головач: Поляченко.

-Поляченко: Я заключати не буду, тому що соромно заключати. Питання, яке ми сьогодні розглядаємо... У нас на земельній комісії більше учасників на земельній комісії ніж зараз в залі. Це на жаль. Мені здається так, що кого нема ті вже землю повирішували, а ті, хто залишилися мають надію, що щось получать ще. Навіть вже надії нема. Я би дуже просив, що 500 млн грн. в бюджеті получено за землю.

 

 

  <---   26 Февраля  12 ч 59 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

Це салідна сума. Я десять років тому виступав і казав, що в Москві вже 10 років тому, 30% не бюджетних фондів це була земля. Це відношення депутатів і зараз до цього питання приводити до того, що наслідки того, що ми маємо. А маємо ми дуже сумнівні наслідки. Ми будемо розглядати 2003 рік. Там в плані 2003 року були організації, які ніколи не будуть здавати житло. І зараз в 2004 році організація та спілка військових в якій заплановано 2 тис. кв. м. житла на Дехтярьовській вулиці і близького цього не буде, це в плані є. Закінчиться рік, скажуть Поляченко, давай 40 тис. зверхплану. Тому, я дуже просив би, я не знаю, до кого я звертаюсь, але це питання треба добре підготувати... Коли були слухання у Верховній Раді, я доповідав по ПТУ. Так Ніколаєнко, голова комісії ВР, за місяць попередив мене і просив дуже виступити. Зараз що ми вирішуємо. Я не бачу головних архітекторів районів. Це сьогодні ключові фігури, які сьогодні... 4-5 місяців, це на їх совісті... Тому, нам треба це поставити так, щоб не було те, що сьогодні є. Мені соромно бути присутнім на цих слуханнях, питання,  яке сьогодні дає 25% міського бюджету. Я би дуже просив би, щоб це було на повному серйозні  поставлено це питання. Сьогодні виступав голова району, він правильно виступав. Ми район пройти не можемо. І сьогодні, якщо ми місту даємо 5% то район за це потребує 5-10%. Я впевнений, що треба зробити, щоб райони були теж мали інтерес. Але все повинно бути Регламентовано. Є майданчик в районі, ми повинні чітко визнати на сесії, умовно, 10% чи житлом чи грошами, 3% - району, 7 - місту. Якби райони не мають участь в цьому, але дається команда зеленбуду до дерев не підходити і т.і. Мені большо, що таке питання сьогодні проходить в такому настрої, а воно через рік буде питанням. З нас беруть приклад. Вчора мені телефонував губернатор Дніпропетровщини. Він вчора прочитав журнал. Там є Дніпропетровська

 

 

  <---   26 Февраля  13 ч 02 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

облрада збиралася. Приклад беруть з Києва. В Києві мільйон, в Дніпропетровську 200 тис. Цього ніколи не буде. Але там інша картина. Там земельні ділянки захватили 2-3 будівельні організації. У нас сьогодні багато... Мені сподобався його виступ. Він сказав: дехто нарахував 8 млн кв. м. житла. 4,5 - це максимум. Пробанкуємо 2роки, а далі що будемо робити? Все. Ми сьогодні працюємо в Бучі. Це все не законно. Ми знаємо, що є Генплан міста, ми повинні його вирішувати. Я буду закінчувати, тому, що глас вопіющего в пустині. Через два роки воно буде настільки пов"язано з життям Києва, що навіть молодь цього не відчуває. Ми вже стара гвардія... Я за вас звилююсь.  Треба щоб це питання вирішувалось у повному залі і щоб тут були присутні всі. Водоканал, про який вже казали... Коли був начальник Водоканалу Петімко, він мій друг, ми працювали майстрами на заводі. Я думав, більшого друга ніж я, я не маю і він немає. Коли я просив побудувати один будинок на Оболоні, він мені сказав, про що ти говориш. Якщо один будинок, а це було 8 років тому, поставити то вся каналізація, яка є на Оболоні виступить і буде перти аж до Дніпра. Там немає каналізації нема, але вже збудовано десь тисяч 300-400. Треба, щоб вони об"єктивно виступили і сказали,  де сьогодні дійсно треба будувати. Я дуже прошу депутатів щоб це питання розглядалося в тому ключі, в якому потрібно розглядати.

-Головач: У зв"язку з тим, що ви відмовились від заключного слова, слово просить Волков.

-Волков: Я дуже вдячний всім тим, хто зараз присутній. Не буду багато казати. Я підтримую все, що сказано було доповідачами до мене але висловлю думки коротенько. Насущну проблему, яка думаю, хвилює

 

 

  <---   26 Февраля  13 ч 05 м 55 с  ----   Второй стенограф   --->

 

цю проблему, яка я думаю, хвилює кожного депутата  у своєму окрузі. Сьогодні поширюється забудова мікрорайонів. Мій округ, старі там забудови по 40 років,  а також  приватний сектор. Я звертався до Київзему з листами і на сесіях, щоб більше уваги приділяли, як колись казав Володимир Аврумович, соціальним об"єктам, тому що  будуються ,наприклад, десь 5-6 будинків і збільшуються навантаження на школу. Школи мало того, що не мають  коштів на капітальний ремонт, на поточний ремонт виділяються дуже мало, а навіть не прибудовують школи до того, щоб можна там було нормально вчитися. Знову іде проблема двух змін і т.д. Тому, я хотів би, щоб був якийсь протокол  або якесь доручення нашим доповідачам, які сьогодні виступали, щоб це питання було важливе.  Якщо відводиться  земельна ділянка під будівництво якогось будинку, ми знаємо скільки це коштує і хотілось би, щоб там було записано окремою строкою на підтримку школі або дитсадку, або інші проблеми, або музичній школі, яка там поруч є. Я думаю, тут термінова пропозиція  тому, що сьогодні будуються будинки. Мало того, що біля тих будинків, які збудовані, немає благоустрою, а що казати про те, щоб розширяти це подання. Я хочу, щоб це питання було ключевим у якомусь протоколі, який буде написаний після цієї наради. Ще раз вдячний всім тим, хто зараз присутній. 

-Головуючий: Дякую, Карабаєв.

-Карабаєв: Шановні колеги. Я вдячний за можливість виступити і вибачаюся, що не був з самого початку і я повністю погоджуюся з Володимиром Аврумовичем в тому, що комусь напевно вигідно той хаос, який є в питаннях землекористування, в питаннях визначення правил гри, щодо землі в місті Києві. Я зупинюсь на деяких аспектах і хотів би , щоб просто воно ввійшло в протокол, тому що інакше воно вже продовжуватися не може.

 Перше, Київ знаходиться на Дніпрі. Вже 6 років я, як голова комісії, чую питання винесення в натуру водоохоронних зон. Доручали, кому тільки не доручали. В кінці кінців доручали Щепцю. Щепець  не робить цього, щорічно бере на це гроші. Чому ми  не можемо сьогодні вирішити це питання. Вирішимо питання винесення в натуру водоохоронних зон, будуть визначені правила, що ми можемо там будувати в цих зонах і що не можемо. Що повинно бути за водоохоронними зонами.

Наступне питання, створюємо парки, створюємо сквери. Маємо велику кількість земель лісового господарства в місті Києві. Чому ми на сьогоднішній день не робимо

 

 

  <---   26 Февраля  13 ч 08 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

Чому ми на сьогоднішній день не робимо проекти організацій цих партій. Створили національний ландшафтний парк "Голосієво" 5,5 тис. га. Є рішення Київської міської ради, виконавчому органу розробити проект організації партії. Чому це не робиться. Буде проект, будуть визначені зони де можна буде будувати і можна буде сказати: так, парк не тільки для того, щоб росли дерева, а для того, щоб там були об"єкти реакраційного призначення, об"єкти оздоровчого  призначення і т.д. Можна створити. Чому це ніхто не робить. Доручення Київського міського голови вже протягом двох років те що я знаю, розробити схему розміщення АЗС у м.Києві. Знову, ми не розробляємо схему, ми не визначаємо ділянки, які придатні для цього. Ми не визначили, а є ж наукові розробки, скільки повинно бути автозаправних станцій. Є у нас інститут транспорту, він готовий це зробити, якщо це не може зробити  КМДА. Визначить ті ділянки, будь ласка, виставляйте їх на аукціон, АЗС повинні продаватися тільки з аукціону. Ви отримали атласи екологічні. Перший раз показана карта розміщення АЗС у м.Києві. Вже нема де їх будувати. І ми кожен раз, знову АЗС на місті земель лісового фонду, на реакраційних зон і т.д. Було доручення Київського міського голови, питання, що стосуються земель лісового фонду, природоохоронних земель обов"язково погоджувати з нашими комісіями: комісія з питань екології і з питань комунального господарства. Знову це питання ігнорується, знову блокується, ставлять нас в умови, коли ми повинні на сесії знімати ці питання. Я дуже прошу давайте припинимо хаос в земельних питаннях. Я думаю, що для Муховикова важніше було б бути тут. Дякую.

-Головач: Враховуючи, що виступаючих більше немає, тому я три хвилини, якщо можна підвиду підсумки. Все одно все записується на протоколі. Є така пропозиція: заступнику... Добре, Бойчук, прошу.

-Бойчук: Це буде урок на наступне наше засідання на громадські слухання. Враховуючи актуальність нашого  питання я попросив би підтримати ініціативу Володимира Аврумовича

 

 

  <---   26 Февраля  13 ч 11 м 55 с  ----   Восьмой стенограф   --->

 

щоб не тільки заступники і голови, а були голови районів, були головні архітектори районів, землевпорядники. Щоб вони ці питання, які ми ставимо перед ними дуже серйозно віднеслись. Якщо ми порахуємо, скільки у нас заправок в парках, зелених частинах по 150 дубів вирубаємо, що ми не можемо заправку в парку поставити, що можна зробити в Києві завдяки деяким тіньовим лідерам. Давайте правді дивитись в очі. Це як буде розширене засідання ми підготуємося і виступимо вдвох. І покажемо, хто, де будує і яким чином, як продається ця земля. Дякую.

-Головач: Я підведу деякі підсумки. Питання дійсно корисне і так би мовити, кригу трошки можливо розтопили і взагалі приступили до того, щоб її розтопити. Є така пропозиція: заступнику міського голови - секретарю Київради проінформувати міського голову про зміст слухань, а нам прийняти таке рішення від Президії щоб такі слухання були проведені повномасштабні і належним чином організовані. Це питання занадто актуальне. Взагалі в цілому, я би для роботи сесії і депутатів я би робив так, одне засідання в місяць, одне депутатське слухання в місяць по питанню. Воно було б краще. Вони на сесії занадто заформалізовані, а на депутатських слуханнях можна було б вирішувати питання. Розглядати в більш вільному режимі. Тому, треба Президію опрацювати, наш регламент роботи, щоб було одне депутатське слухання, одно засідання сесії. Є така пропозиція з приводу регламенту наступного проведення слухання з цих питань. Їх, або назвати депутатські слухання або громадські слухання. Депутатські нема, в законодавстві, є громадські слухання в законі про місцеве самоврядування. Досить довільна форма, як ми її відрегламентуємо так воно і буде. Хай це, можливо, будуть громадські слухання. Термін місяць, не більше місяця. Але треба попередньо проінформувати, дати можливість протягом тижня всім подати пропозиції до порядку денного, сформувати належним чином порядок і виступаючих і тоді ці слухання відбудуться на відповідному рівні. Я думаю,

 

 

   <---   26 Февраля  13 ч 14 м 55 с   ----  Второй стенограф  ---->

 

 що від Президії така загальна згода буде, щоб вони пізніше, як через місяць провести повномасштабні громадські слухання з питань вдосконалення землекористування і містобудування , а деякі говорили навпаки містобудування і землекористування в місті Києві. Призначити завчасно дату проведення і завчасно повідомити для того, щоб могли надати пропозиції з приводу порядку денного і питань, які підлягають обговоренню і виступаючих. От ті, які основні пропозиції. У кого ще є пропозиції з приводу так би сказати прийняття рішення  або рекомендацій з цього питання. Будь ласка, прошу висловитись.

Я зазначив, по-перше, у нас закон про регуляторну політику зобов"язує робити громадські слухання. Громадські слухання, визначені в законі про самоврядування, депутатських слухань там не має, така форма. Там є наші організаційні форми - комісія, спільні  засідання комісій і тому подібне. Я думаю від назви воно не сильно зміниться. Тепер, хто бажаючий можуть додатково, хто не встиг виступити здати письмові пропозиції Товстому - начальнику відділу. Погоджуємося з такими пропозиціями, члени Президії, присутні? Є пропозиція нам всім подякувати за те, що ми витримали до 13 годин 12 хвилин. Дякую за увагу.