У Київській міській раді за участі громадськості та експертів стартувало обговорення єдиної та загальноміської концепції увічнення пам’яті Героїв російсько-української війни. До першого обговорення долучились заступниці голови КМДА Марина Хонда та Ганна Старостенко, директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова, голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, представники громадських організацій, родини полеглих Героїв.
Як зазначила директорка Департаменту суспільних комунікацій, депутатка Київської міської ради Мирослава Смірнова, перший брейн-шторм, організований Департаментом суспільних комунікацій, пройшов за участі п’яти робочих груп, які активно висловлювали та обговорювали свої пропозиції, фіксуючи їх на папері.
«Ми маємо пам’ятати про наших Героїв, які віддали життя за свободу України. На жаль, таких людей стає дедалі більше. Тому ми намагаємося випрацювати загальну концепцію, підхід та правила щодо вшанування їхньої пам’яті. Ми звернулись до інститутів громадянського суспільства і хочемо почути їх думки та пропозиції, щоб об’єднати їх та надалі опрацювати. Наша мета — створити такі об’єкти, правила та концепцію, які будуть винесені на розгляд Київради. Наразі у місті немає чіткої стратегії вшанування пам’яті загиблих Героїв, адже війна ще триває. Тому ми не можемо й не повинні робити все й одразу. Ми розуміємо, що цей процес має бути поступовим, і хочемо визначити його етапи. Саме тому розпочинаємо комунікацію з суспільством і прагнемо почути ваші пропозиції. Ми плануємо надалі проводити подібні зустрічі, громадські обговорення, онлайн-консультації», – розповіла Мирослава Смірнова.
Як зауважила депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, меморіалізація – надзвичайно актуальна та чутлива тема, важлива не лише для усіх нас – живих свідків російсько-української війни, а й для наступних поколінь. У столиці існують різні форми та прояви меморіалізації подій та вшанування пам’яті полеглих Захисників та Захисниць. Втім, порівняно з 2014-2015 роками кількість загиблих киян та відповідних ініціатив значно зросла відколи війна перейшла у гостру повномасштабну фазу. Відповідно, звичних та традиційних форм меморіалізації нині не завжди достатньо та вони не завжди працюють.
«Інколи ми стикаємося з тим, що на один об’єкт, який підлягає перейменуванню або найменуванню, є до п’яти-семи ініціатив щодо вшанування пам’яті загиблих. У таких випадках неправильно застосовувати принцип рейтингового вибору або обирати серед загиблих когось одного. Так бути не може і не має. Тому, зокрема, ми розпочали роботу з узагальнення форм меморіалізації, які вже існують в Києві, проблемних питань та пошуку способів їх вирішення. А також щодо пошуку нових практик та мови меморіалізації, формування міської політики пам’яті російсько-української війни та загиблих героїв, з урахуванням світового досвіду. Напрацьовувати спільні рішення розпочали з громадським сектором, ветеранами та представниками родин загиблих, науковцями, експертами у сфері меморіалізації, урбаністами, мистецтвознавцями та фахівцями в інших дотичних сферах», – наголосила Вікторія Муха.