У Київському університеті імені Бориса Грінченка стартував важливий для української освіти процес – гендерний аудит. Це системна оцінка того, наскільки університетське середовище є відкритим, рівним і безпечним для всіх, незалежно від статі, віку, наявності інвалідності.
На першому засіданні робочої групи, яке відбулось 17 квітня, було окреслено ключові напрямки гендерного аудиту: експертизу освітнього процесу, створення гендерного профілю ЗВО, аналіз комунікаційної політики, аудит внутрішнього простору та проведення опитування для виявлення бар’єрів і проблем.
Як зазначила голова робочої групи, проректорка з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку, депутатка Київської міської ради Алла Шлапак, цей процес є частиною ширшої стратегії, яка підтримує принципи рівності, безбар’єрності та людської гідності в освіті. За результатами аудиту університет розробить план дій та рекомендації щодо змін у внутрішніх політиках, комунікаціях, освітніх програмах і повсякденному житті студентів.
«Гендерний аудит – це про справедливість. Про те, щоб кожен і кожна в університеті почувалися захищеними, потрібними і включеними. Ми прагнемо створити простір, де неважливо, хто ти – головне, щоб ти мав рівні умови для навчання, розвитку, праці. Столичний університет стане одним з перших серед ЗВО в країні, хто піде цим шляхом системно і глибоко. І я вірю, що ми станемо прикладом для інших та поділимось власним досвідом», – розповіла Алла Шлапак.
Уповноважена Київської міської ради з прав людей з інвалідністю Леся Петрівська, яка також увійшла до складу робочої групи, додала, що гендерна рівність – це не про формальності, а про те, щоб кожна людина відчувала себе комфортно.
«Ми говоримо не лише про жінок і чоловіків, а про інклюзивність у широкому розумінні – коли у тебе не запитують, ким ти є, щоб вирішити, чи ти вартий чогось. Це про повагу до кожної людини, її досвіду, потреб і гідності. І ці компоненти є особливо важливими в освітньому середовищі, де формується світогляд. І я дуже рада, що університет Грінченка показує, що рівність – це не про декларації, а про щоденні дії й конкретні зміни», – зауважила Леся Петрівська.