До кінця поточного року депутатський корпус Київської міської ради планує дати старт розробці концепції ревіталізації міських водойм. 

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко у своєму блозі, до напрацювання цієї концепції планується долучити науковців та громадськість.

«Сама концепція має передбачати план на найближчі п'ять років для усіх міських водойм, та пілотний проєкт ревіталізації однієї з водойм у короткостроковій перспективі. Ревіталізація міських річок є викликом для пострадянського урбаністичного простору. У світі практика ревіталізації річок розпочалася з кінця 1990-х років, і сьогодні має десятки успішних проєктів. Втім, в Україні це питання знаходиться на рівні обговорення громадських ініціатив, створення та впровадження поодиноких проєктів», – наголосив Володимир Бондаренко.

Заступник міського голови – секретар Київської міської ради зазначив, що питання ревіталізації міських річок неодноразово порушувалось у електронних петиціях до Київської міської ради. Остання петиція, яка стосувалась річки Либідь, попри ряд відверто помилкових тез засвідчила прагнення громади розглядати міські водойми у концепції well-being, тобто міського благополуччя. 

Володимир Бондаренко додав, що місто із залученням науковців та громади хоче випрацювати моделі повернення киянам передусім історичних столичних водойм, де це можливо із наукової та технічної точок зору.

Довідково. На території Києва протікає близько 70 малих річок та струмків, більшість з яких перебувають у підземних або наземних колекторах. Зокрема, на правому березі це басейн річки Либідь з її притоками, басейн річки Почайна з головними притоками Глибочиця та Сирець, притоки р. Ірпінь – Нивка та Горенка, басейн річки Віта. Лівий берег столиці має басейн річки Дарниця з її притоками, численні озера та стоки, більшість із яких є штучними. Проте, більшість із цих річок де-факто зникли із мапи Києва.

Наприклад, у результаті будівництва Оболоні русло р. Почайна перетворилось на систему озер Опечень. Тільки у 2016 році рішенням Київської міської ради залишкам водотоку між озером Йорданським та затокою Вовкувата (затока Дніпра) було повернуто назву – р. Почайна. Відновити Почайну, як річку, вже не можливо, вважають науковці. Але громадськість наразі лобіює надання статусу історичного ландшафту землям вздовж русла р. Почайна, що убереже від забудови прилеглі території.

Другим прикладом є річка Либідь, яка із більше 17 км своєї загальної протяжності тільки біля 500 м. протікає у природному руслі. Її ревіталізація обтяжується радянським та пострадянським міським плануванням, а отже є де-факто неможливою на ряді ділянок. Зокрема там, де Либідь протікає у відкритому колекторі біля залізниці та перебуває в її охоронній зоні. Проте, наукові напрацювання та міжнародний досвід вселяють впевненість у можливості хоча б часткової ревіталізації р. Либідь на територіях її відкритого протікання.