У сесійній залі Київської міської ради розмістили 20 прапорів бойових підрозділів із підписами Захисників та Захисниць, які на передовій боронять Україну. За кожним із цих стягів – реальна допомога Києва та киян бойовим підрозділам.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, допомога силам оборони та безпеки за два роки сягнула більше 10 мільярдів гривень, тільки в тому, що можна порахувати грошима. А ще 3 654 одиниць вилученої та 183 одиниці залученої від партнерів техніки для Сил оборони і безпеки, майже 149 тисяч квадратних метрів нерухомості, яка передана для Сил оборони і безпеки.

«Київ системно допомагає боронити нашу Батьківщину. І системно продовжить це робити у 2024 році, як би нам було не важко. Бо ми, допомагаючи нашим Захисникам та Захисницям, допомагаємо, перш за все, собі. Аби тут, в тилу ми могли жити, водити дітей у дитсадки та школи. Робити те, чого сьогодні позбавлені наші окуповані території, наші прифронтові території. Які Україна поверне обов’язково. Київська міська рада – це той орган самоврядування, який не злякався. Ми вже 25 лютого 2022 року провели перше своє засідання, негайно коригуючи київський бюджет для Сил оборони і безпеки. Вже на початку березня ми вирішували нагальні питання підтримки наших Захисників та Захисниць, запроваджували комплексні інструменти для підтримки столиці та столичного бізнесу, посилювали безпеку та оборону столиці. Започатковували процес деколонізації топоніміки раніше, аніж його розпочала держава», – наголосив Володимир Бондаренко.

Заступник міського голови – секретар Київської міської ради розповів, що депутати Київради займаються волонтерською та гуманітарною діяльністю, щоденно допомагаючи і цивільному населенню, і нашим Захисникам та Захисницям. Понад 15% особового складу депутатського корпусу сьогодні перебувають у лавах Сил оборони та безпеки. 

«Попри загрози 2022 року і терористичні атаки 2023 та 2024 років і Київський міський голова Віталій Кличко, і представницький орган киян, жодного дня не припиняли свою роботу. І коли в Києві було 700 тисяч населення, і коли населення знову сягнуло трьох мільйонів, долаючи шалені виклики воєнного часу. За цей час 990 разів лунала повітряна тривога. Ворог пошкодив близько 800 житлових будинків, 122 закладів освіти, 18 закладів охорони здоров’я, 17 – соціальної сфери. Було 1 741 виїзд бригад швидкої допомоги на місця ракетних атак та атак дронами, 1 034 постраждалих зокрема 36 дітей. Київ став вимушеною домівкою для 209,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед яких – близько 46 тисяч дітей. Але Київ вистояв і намагається розвиватися попри війну», – додав Володимир Бондаренко.