Юрій ДМИТРУК: "Питання МАФів, безперечно, буде вирішено на користь киян"

“Хрещатик” продовжує активний діалог з депутатами Київради. Цього разу ми поспілкувались зі співголовою фракції “Столичні реформи”, заступником голови постійної комiсiї з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв’язків та інформаційної політики Юрієм Дмитруком. Він окреслив своє бачення проблем реформування ЖКГ, транспортної інфраструктури, ведення малого і середнього бізнесу та перспективи розвитку місцевого самоврядування.

— Юрію Павловичу, які реформи вдалося провести вам у місті? Назвіть три основні блоки.
— Я не братиму на себе сміливість говорити про ті реформи, які проводяться і проводитимуться відповідно до Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Зупинюсь лише на тих, де активну участь беруть депутати нашої фракції. Із загальної Стратегії ми виокремили для себе кілька конкретних напрямків. Це створення сприятливих умов для ведення малого і середнього бізнесу, реформування сфери ЖКГ (в частині ОСББ), модернізація транспортної та інженерної інфраструктури і, звичайно, заходи з наповнення бюджету. Рішення, що приймалися Київрадою з цих питань, розроблялися безпосередньо за участі депутатів нашої фракції. Думаю, вони принесуть користь місту.
Рішення від 17.02.2011 № 17/5404 “Про заходи щодо сприяння діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків” стало одним з перших, що були ухвалені Київрадою після створення нашої фракції. В чому полягає суть цього рішення? Це узагальнення проблем, які постають при створенні ОСББ, та визначення способів їх вирішення виконавчим органом (КМДА).

— Що, на вашу думку, гальмує розвиток ОСББ?
— У згаданому вище рішенні увага зосереджена на питаннях, які на перший погляд не є глобальними, хоча без їх вирішення створити ОСББ неможливо. Наприклад, отримання інформації про склад співвласників багатоквартирного будинку, реєстрація ОСББ в органах податкової служби як неприбуткової організації, першочергове фінансування робіт з проведення першого після створення ОСББ капітального ремонту відповідно до зобов’язань попереднього власника, своєчасна передача житлового будинку на баланс ОСББ, питання визначення меж прибудинкових територій, виготовлення землевпорядної документації, створення структурних підрозділів з надання методичної допомоги ініціативним групам. Я не можу сказати, що всі названі мною питання вирішені повністю. Разом з тим завдяки цьому та іншим рішенням, цілеспрямованій роботі КМДА багато чого вдалось змінити на краще. Про це свідчить значна кількість створених ОСББ в 2011 році порівняно з минулим.

— Прокоментуйте, будь ласка, рішення Київради від 26.01.12 “Про деякі питання здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах”. Тобто йдеться про виведення МАФів з тіні.
— Питання МАФів, безперечно, буде вирішено на користь киян. На жаль, процес з їх встановлення в останні роки став неконтрольованим. Кіоски з’являються в непередбачених для цього місцях — поряд з виходами з метро, на тротуарах, в зелених зонах. Кияни слушно не задоволені таким станом справ. Дане рішення — це перший крок до збалансування інтересів киян, міського бюджету і малого бізнесу. Фактично, міська влада оголосила 2012 рік перехідним періодом до абсолютно нової процедури встановлення тимчасових споруд. Буде затверджена комплексна схема розміщення ТС у межах вулиць, власником і балансоутримувачем якої, на мій погляд, має бути комунальне підприємство. Пройде легалізація власників тимчасових споруд — вони стануть повноцінними представниками малого бізнесу, зникне корупційна складова, бюджет отримає легальні доходи, бажаючі — законне місце роботи, місто — однотипні або для неоднакових видів діяльності різні види тимчасових споруд, вулиці — сучасний зовнішній вигляд. Сказане мною не з розряду казок. Прийняте рішення, на відміну від багатьох інших, буде обов’язково виконане. Запорукою цього є синхронність взаємодії депутатського корпусу і КМДА.

— Ви тривалий час займаєтеся вирішенням питань, пов’язаних з незаконними забудовами, очолюєте тимчасову контрольну комісію по розгляду цих питань. Яких успіхів вдалося досягти у цьому напрямку?
— Ця проблема виникла через те, що виділення земельних наділів під забудову проводилось, м’яко кажучи, необдумано. В результаті цього між киянами та забудовниками почали виникати вкрай гострі конфлікти. У 2008 році навіть назріла потреба у створенні комісії Київради, яка б вивчила питання виникнення конфліктів на низці об’єктів запланованого будівництва. За цей час до комісії надійшли звернення щодо 225 об’єктів проблемних забудов. Депутати Київради — члени тимчасової контрольної комісії спільно з представниками профільних підрозділів КМДА та РДА, із залученням забудовників та членів територіальної громади (ініціативних груп) детально розбирались по кожному зверненню та приймали виважені рішення. Варто відзначити, що така кропітка та планомірна робота дала свої позитивні результати — на сьогодні із 225 конфліктних об’єктів ми маємо вирішити питання по 7 — 9 забудовах, де соціальна напруга не знята.

— Одним із пріоритетів своєї діяльності ви назвали реформування транспортної інфраструктури. Ви критично висловлювалися щодо паркування у місті, були ініціатором створення й очолюєте тимчасову контрольну комісію з цього питання. В чому вбачаєте проблему?
— Паркування транспорту — невід’ємна складова реформування транспортної галузі, і сьогодні це одне із болючих місць столиці. Саме тому, визначаючи пріоритети своєї участі у вирішенні проблем міста, депутатами нашої фракції було ухвалено рішення щодо детального аналізу стану справ з цього питання. За ініціативи фракції було підготовлене рішення Київради про створення тимчасової контрольної комісії з питань перевірки діяльності КП “Київтранспарксервіс”, яке займається паркуванням у місті. Коли ми провели прості розрахунки, зіставивши кількість машин у Києві і дохідну частину бюджету від паркування, виявилося, що ці цифри знаходяться в різних площинах. Тому постало питання перевірки: чому така ситуація склалася? Ми з’ясували, що 80 % паркувань перейшли до тіньового сектору, і, звичайно, не сплачувалось ані копійки до міського бюджету. При цьому Київтранспарксервіс контролював лише 20 % паркувальних майданчиків міста. Аби виправити цю ситуацію, членами комісії рекомендована низка заходів, що з розумінням були сприйняті КМДА. Ця співпраця активно продовжується і в 2012 році. Тож тепер загальна сума надходжень до бюджету міста від паркування може становити до 200 мільйонів гривень на рік.
Вирішити проблему паркування у столиці можна завдяки декількох вагомих чинників. По перше, це будівництво підземних паркінгів, особливо у центрі міста. По друге, це облаштування перехоплюючих парковок біля кінцевих станцій метро. Обидва ці варіанти потребують значних інвестицій, тож місто зараз над цим активно працює. Для цього потрібен час і ресурси. Тому завданням на найближчі роки є чітка робота єдиного оператора з паркування КП “Київтранспарксервіс”. Рішення і рекомендації контрольної комісії значно активізували роботу підприємства у цьому напрямку. Головне, щоб ці парковки були доступними для киян і поповнювали міський бюджет.

— Своїм рішенням два роки тому Київрада скасувала районні ради. Як ви оцінюєте прийняті зміни?
— Коли ми голосували за це рішення, я мав єдиний сумнів: чи звузили ми для киян коло звернень за допомогою до депутатів, чи навпаки — розширили його. І наскільки дієвою була робота райрад? Ґрунтуючись на власних думках, я особисто і наша фракція голосували за відміну районних рад. Тож я все-таки притримуюсь закону: одна територіальна громада — одна рада.

— Як ви оцінюєте участь киян в ОСН — органах самоорганізації населення?
— Активність та бажання киян брати участь в управлінні мікрорайонами міста через ОСН значно підвищилася. І це не просто слова. Як заступник голови комісії Київради, що займається цим питанням, можу вас запевнити: останнім часом значно збільшилася кількість звернень до комісії з проханням зареєструвати ОСН. Це, на мій погляд, найефективніша форма впливу на прийняття того чи іншого рішення на користь громади. Це, наприклад, яскраво видно у боротьбі з незаконним будівництвом. Адже протидіяти такому явищу поодинці людям дуже важко, а от згуртовано від ОСН це можливо, адже цей орган юридично захищає права мешканців будинку. На мій погляд, ОСН — це той орган, який дозволить наблизити владу до людей, а киянам стане простіше через обраних ними керівників вирішувати проблемні питання свого мікрорайону. Така форма співпраці навіть ближча людям, аніж райради.

— Попри активність, у столичних ОСН є свої проблеми. Які саме?
— Перш за все, це проблема низьких зарплат для керівників ОСН. Але я вважаю, що керівником в такій структурі має бути поважна особа, наприклад, пенсіонер, якого знають і шанують усі мешканці мікрорайону. Адже у молоді більш амбітні цілі. А для пенсіонера, який хоче бути корисним для суспільства, ця посада найбільше відповідає його бажанню.

— Юрію Павловичу, як часто ви зустрічаєтеся зі своїми виборцями, які питання зазвичай вирішуєте?
— З виборцями зустрічаюся досить часто, тому що тільки безпосереднє спілкування дає можливість відчути, чим живуть кияни, що їх турбує. На жаль, невирішених питань ще дуже багато. Більшість з них стосується, на перший погляд, простих буденних питань — вода, тепло, ремонт парадних, дахів, прибудинкових територій. Як депутат в силу своїх можливостей допомагаю у вирішенні цих та багатьох інших проблем. Більше опікуюсь рідним для мене Голосіївським районом. Найбільше задоволення отримую, коли бачу радість в очах тих, хто потребував твоєї допомоги і отримав її. Радію разом з людьми