Київрада прийняла комплексну міську цільову програму «Столична культура: 2025-2027 роки», що передбачає зміцнення і розвиток мистецьких закладів, посилення ролі культури в консолідації українського суспільства та формуванні громадянської ідентичності. Крім того, вона спрямована на забезпечення рівних можливостей і ментального відновлення через мистецтво для осіб, які постраждали через повномасштабне вторгнення російської федерації. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

«Київ продовжує розвиток культурної сфери та її трансформацію в умовах війни, створюючи мистецький, інформаційний та аналітичний контент. Столиці не лише вдалося зберегти мережу закладів культури, а й адаптуватись до нових умов існування: оновити репертуарну політику, розробити і впровадити українськомовний контент, продовжити просування нашої національної ідеї за кордоном. Безумовно, повномасштабна збройна агресія росії проти України сповільнила традиційну діяльність столичних закладів культури, однак водночас і стимулювала підвищений інтерес містян до оновлених мистецьких проєктів, що відповідають сучасним реаліям», – прокоментувала Ганна Старостенко.

За її словами, заклади культури впроваджували нові форми спілкування, створювали цифровий контент. Крім того, київські митці створювали проєкти, спрямовані на благодійну допомогу та психологічну підтримку мешканцям, які постраждали від війни.

Нова Програма передбачає подальше створення умов для надання високоякісних і доступних культурних послуг, зміцнення і розвиток столичних музеїв, бібліотек, театральних і концертних закладів тощо.

Окрему увагу фахівці приділять створенню безбар’єрного доступу, що набув особливого значення з початком війни. Так, для безперешкодного відвідування культурно-пізнавальних заходів для осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату, в комунальних закладах культури облаштували вхідні групи пандусами в 15 об’єктах, частково переобладнали санітарно-гігієнічні приміщення в 7 закладах. У Київському національному академічному театрі оперети розширили ряди у глядацькій залі для проїзду крісел колісних, а в будівлях Київського академічного драматичного театру на Подолі та Культурного центру «Краків» встановили ліфти.

«Також при розробці проєктної документації щодо капітального ремонту, ремонтно-реставраційних робіт і реставрації закладів культури ми враховуємо будівельні вимоги зі створення безбар’єрного середовища. Утім проблемою лишається складність виконання робіт, оскільки більшість відповідних будівель розташовані в історичному ареалі Києва та є пам'ятками архітектури», – звернула увагу Ганна Старостенко.

Вона наголосила, що для інформаційної безбар’єрності місто впроваджує в закладах культури альтернативні формати інформаційного супроводу – з перекладом жестовою мовою, субтитрами, аудіодискрипцією. Після скасування воєнного стану продовжать впроваджувати персональних електронних екскурсоводів-аудіогідів та їхні аналоги з можливістю швидкого програмування з використанням різних мов.  Простори закладів культури планується доповнити мнемосхемами, а в музеях й макетами окремих експонатів, аудіосупроводом до них, текстами до експозицій шрифтом Брайля тощо.