Сьогодні на пленарному засіданні Київської міської ради депутати погодили отримання ПАТ АК “Київводоканал» кредиту від Уряду Японії на реалізацію проекту “Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації” за програмою “Офіційна допомога розвитку”.
Мова йде про довгостроковий кредит на 40 років під 0,1% річних у сумі 18 млрд грн.
Одні з ключових умов отримання наддешевого кредита — не менше 30% від вартості має бути японське обладнання, а генпідрядником на даному об'єкті має бути юридична особа з японською часткою не менше 50%+1 акція.
Окрім того, проголосоване рішення “Про надання згоди ПАТ АК “Київводоканал” на поліпшення майна територіальної громади м. Києва в рамках проекту “Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації” передбачає укладання договору з “Київводоканалом” на володіння та користування БСА строком до 31 грудня 2055 року.
Проте, варто зазначити, що доповідач з питання, заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зауважив, відповідаючи на запитання депутатів, що така довгострокова угода всеодно не дозволить в подальшому приватизувати цей важливий об'єкт.
“Бортницька станція аерації є найбільш ключовою не тільки для Києва, а й для всієї України. Вона будувалась ще в 1965 році. Тому постало негайне питання щодо реконструкції станції. Це можливо буде зробити завдяки допомозі японських інвесторів. Сьогоднішнє рішення є складовою комплексного вирішення цієї проблеми. Тому що завдяки його прийняттю стає можливим винести проект на розгляд Верховної Ради. Тільки після цього буде можливо підписувати договір щодо співпраці та починати будівельно-монтажні роботи – реконструкцію станції”, - каже Петро Пантелеєв.
В свою чергу, депутат Київради, секретар постійної комісії з питань екологічної політики Костянтин Бричук також відзначив важливість проголосованого рішення. “Питання з "бородою" і не вирішувалось довгими роками попередньою владою: в результаті маємо сморід на половині лівобережної частини міста, маємо у 3 рази переповнені відстійники нечистот на мулових полях, які тримають 5 метрові дамби (при запланованій потужності 3 млн. кубометрів мулові поля заповнені сьогодні на 9,2 млн. кубів!), маємо загрозу екологічної катастрофи для Києва та 11 великих міст вниз за течією Дніпра... Тепер, нарешті, робимо конкретний рух вперед, який дозволить не лише реконструювати у цілком зрозумілі терміни станцію, а й почати переробляти шкідливий мул», - резюмував Костянтин Бричук.