Кожен киянин, якщо він порядна людина, відчуває, що настав час відстоювати свої права, основу демократії - самоврядування, елементарну людську мораль, якою все більше нехтують керівники міста, “зіркова хвороба” яких заважає подальшому розвитку суспільного організму, яким є столиця. На першому місьці повинна бути людина з усіма її проблемами: житлово-комунальними, медичними, матеріальними тощо. Керівники ж міста – прораби - більшість часу і загальних ресурсів, спрямовують на будівництво об’єктів, що не потрібні пересічному киянину. Ігнорування думкою киян стало нормою. Яскравий приклад тому - прийняття міською владою 28.03.2002 р. Статуту територіальної громади міста без обговорення членами громади (!). Нами, киянами, фактично керує не представницький орган - рада, а державна адміністрація. Це тема окремого політичного семінару.

1. Проект основи програми опозиції

1. Розміжування органів місцевого самоврядування від органів виконавчої влади (державних органів):

• створення виконавчих комітетів міської та районних у місті рад;
• неможливість поєднання посад міського голови з посадою голови держадміністрації;
• скасування, як незаконних, органів державної адміністрації в районах міста.

2. Розробка та прийняття Статуту територіальної громади міста за участю киян.

3. Розробка спеціального положення про відкритість бюджету, його розподіл, контроль за його виконанням.
4. Створення органів самоорганізації населення з наданням реальних повноважень та відповідних матеріальних та фінансових ресурсів. Вдосконалення системи соціального захисту.
5. Збільшення будівництва житла для черговиків, контроль за розподілом житла, реконструкція зношеного житлового фонду.
6. Укріплення житлово-комунальної сфери, благоустрій околиць.

7. Участь у випуску незалежної міської газети міських партійних організацій.

8. Використання засобів масової інформації, які засновані радою, – телебачення, радіо, газет.

9. Аналіз діяльності місцевих рад, депутатів, посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Умови досягнення позитивного результату

1.1. Усвідомлення лідерами, активом політичних та громадських структур необхідності на рівні міста Києва почати вже зараз підготовку до виборів із визначенням стратегії виборів.

1.2. Готовність політичних лідерів об’єднатись в одну організаційну структуру (блок) на рівні міста, щоб відстояти демократію, якій загрожує міська партійно-господарча номенклатура під партійною назвою “Єдність”.

1.3. Узгодження політичними лідерами стратегії спільної діяльності до 2006 року.

Наприклад, один із варіантів стратегії:

а) зробити аналіз діяльності міської влади та надати оцінку діяльності;

б) визначитись зі своїм відношенням до існуючої міської влади;

в) оцінити можливість оформлення опозиції (організаційні та ідеологічні питання);

г) створити програму діяльності опозиції, у подальшому - передвиборчу програму;

д) об’єднати кадрові й фінансові ресурси міських та районних партійних організацій;

е) провести відповідну роботу з кандидатами у депутати;

ж) налагодити постійний моніторинг діяльності діючої влади, участь у роботі місцевих рад;

з) провести заходи по втіленню у життя Законів України “Про органи самоорганізації населення”, “Про товариства співласників житла”;

и) налагодити випуск власної міської газети;

і) використовувати міські засоби масової інформації при проведенні дискусій, громадських заходів, “круглих столів”, громадських слухань тощо.

Пропозиції підготував

Депутат Київради В.Комов

ПрогрСпільнДіяльн

3. Практична діяльність

2.1. Робота з кандидатами у депутати місцевих рад передбачає:

• персональний підбір кандидатів відповідно до існуючих виборчих округів, їх навчання; (виходимо з того, що не має значення, по якій системі будуть проводитися вибори 2006 р. -мажоритарна, змішана або пропорційна).

• включення в роботу – знайомство з виборцями, вивчення проблем, участь у пленарних засіданнях районної або міської ради, роботі постійних комісій;

• аналіз роботи діючих депутатів, як майбутніх конкурентів.

2.2. Заходи по втіленню у життя Законів України “Про органи самоорганізації населення”, “Про товариства співласників житла”:

• розробка програми створення органів самоорганізації населення;
• виконання програми створення органів самоорганізації населення (створити умови, щоб кандидати у депутати або партійні активісти очолили органи самоорганізації населення).

Автори висловили своє бачення починання організації політичної опозиції у м.Києві. Вважаємо за необхідне продовжити діалог на вищезазначену тему.